Судові повідомлення через месенджери і розгляд без виклику сторін: Дмитро Лубінець назвав ризики законопроекту про дистанційне правосуддя

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець надав досить критичний висновок на законопроект №8358 про дистанційне правосуддя, вказавши на низку можливих порушень прав громадян у разі його прийняття. Нагадаємо, йдеться про законопроект про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства, Цивільного процесуального і Господарського процесуального кодексів №8358, який Комітет ВР з питань правової політики рекомендував до ухвалення за основу 1 червня.

Авторами проекту виступають народні депутати Роман Бабій, Сергій Вельможний, Дмитро Разумков, Оксана Дмитрієва, Ольга Саладуха, Ігор Фріс, Максим Дирдін та інші.

Розгляд без виклику учасників справи

Законопроектом пропонується визначити, що під час воєнного стану суд з власної ініціативи може прийняти рішення про розгляд справи, розгляд якої здійснюється в порядку загального провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.

«Необхідно зауважити, що надання суду таких широких дискреційних повноважень може призвести до порушення процесуальних прав учасників судового розгляду, зокрема, права учасників справи щодо участі у судових засіданнях, участі у дослідженні доказів, можливості ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

До того ж, реалізація судом пропонованих дискреційних повноважень не завжди буде необхідною в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Слід враховувати, що більшість судів в Україні на сьогодні мають змогу під час дії воєнного   стану    розглядати    справи    в    порядку    загального    провадження, з повідомленням (викликом) учасників справи. Тому надавати пропоновані дискреційні повноваження слід з додатковою умовою. Такою додатковою умовою може бути, зокрема, «виникнення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров’ю та безпеці учасників судового процесу», - зазначив Дмитро Лубінець, запропонувавши уточнити редакцію норм.

Стосовно повідомлення учасників процесу через месенджери

Серед іншого, законопроектом пропонується у процесуальних кодексах передбачити, що під час дії воєнного стану суд може викликати або повідомляти учасників справи та інших учасників судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі на відомі засоби комунікації цих учасників телефонограмою, СМС повідомленням, електронною поштою, повідомленням у месенджерах.

Або, у випадку неможливості забезпечити повідомлення способом, визначеним вище – через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади (з посиланням на веб- адресу відповідної ухвали суду в Реєстрі судових рішень).

Також передбачається, що у випадку виклику або повідомлення учасника судового процесу в вищевказаному порядку, такий учасник повинен за допомогою електронної пошти (телефонограми, СМС повідомлення, повідомлення у месенджерах), негайно підтвердити суду про отримання чи ознайомлення із відповідним викликом або повідомленням.

Текст такого підтвердження зберігається, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, та приєднується до справи і вважається належним підтвердженням повідомлення учасника судового процесу. У такому випадку виклик або повідомлення вважається врученим учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання чи ознайомлення із викликом або повідомленням.

«Зазначені вище пропозиції не є доцільними, адже в умовах воєнного чи надзвичайного стану використання учасниками справи засобів зв’язку може бути унеможливлене у зв’язку із пошкодженням ліній електропередач або застосуванням графіків відключення електроенергії, хакерських атак, знаходженням учасника судового процесу в районі проведення бойових дій або на тимчасово окупованій території.

Це в свою чергу унеможливить завчасне ознайомлення учасників справи із відповідним викликом або повідомленням.

Щодо сппвіщення на офіційному веб-порталі судової влади України, необхідно зазначити, що доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, сервісів «Стан розгляду справ» та «Список справ, призначених до розгляду» може бути тимчасово призупинено для запобігання загрози життю та здоров’ю суддів та учасників судового процесу у період воєнного стану, як це було у 2022 році.

Окрім того варто враховувати, що ухвали суду в Реєстрі судових рішень публікуються з урахуванням вимог статті 7 Закону «Про доступ до судових рішень» (відомості, що не можуть бути розголошені в текстах судових рішень, відкритих для загального доступу).

З огляду на викладене, учасник справи не зможе повноцінно ознайомитися із судовим рішенням (особливо це стосується відповідачів та третіх осіб).

Додатково зауважую, що використання слова «негайно» може по-різному тлумачитися на практиці та як наслідок не відповідає принципу правової визначеності, який є одним із елементів конституційного принципу верховенства права», зазначає Дмитро Лубінець.

При цьому він нагадав про те, що принцип     юридичної     визначеності     вимагає     чіткості,     зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

«Звертаю увагу, що негайне підтвердження про отримання чи ознайомлення із судовим викликом або повідомленням в умовах воєнного чи надзвичайного стану не враховує, зокрема, обставин в яких знаходиться особа на момент отримання такого виклику або повідомлення.

Окрім того, враховуючі запропоновані авторами законопроєкту способи підтвердження про отримання чи ознайомлення із судовими повістками та повідомленнями, існують ризики, що такі підтвердження будуть надіслані не учасниками справи», - вказав Омбудсмен.

Стосовно доручення працівникам апарату повноважень секретаря судового засідання

Законопроектом пропонується визначити, що під час дії воєнного стану за розпорядженням керівника апарату (секретаріату) суду, працівник апарату суду може за відсутності секретаря судового засідання здійснювати його повноваження. Відповідному працівнику апарату суду може бути заявлено відвід з підстав, визначених кодексом для відводу секретаря судового засідання.

«Вважаю   що    пропоновані    авторами    законопроєкту    доповнення    не є доцільними, з огляду на те, що чинними редакціями процесуальних кодексів визначено, що помічник судді за дорученням судді (головуючого у судовій колегії) може за відсутності секретаря судового засідання здійснювати його повноваження.

Звертаю увагу, що секретар судового засідання є учасником судового процесу, який наділений процесуальними правами та обов’язками (стаття 65 ЦПК України, стаття 62 ГПК України, стаття 61 КАС України), на відміну від працівників апарату суду, що може ускладнити виконання останніми обов’язків секретаря судового засідання», - зазначає Дмитро Лубінець.

Стосовно того, що суд зможе не зазначати в ухвалі про відкриття провадження дані щодо дати, часу і місця підготовчого засідання

Автори законопроекту пропонують дозволити суду під час воєнного стану не зазначати в ухвалі про відкриття провадження відомості щодо дати, часу і місця підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження, а також відомості щодо дати, часу і місця проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

«Водночас зазначена пропозиція не може бути підтримана, оскільки в такому випадку існує ризик порушення прав учасників справи щодо взяття участі у судових засіданнях, а також порушення права позивача на зміну предмету або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, яке реалізується шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п’ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження», - вказує Омбудсмен.

Ризики надмірного затягування розгляду справи

Законом пропонується передбачити у процесуальних кодексах, що в умовах воєнного стану підготовче провадження, розгляд справи по суті та розгляд апеляційної скарги мають бути проведені протягом розумного строку з урахуванням можливості учасників справи взяти участь у розгляді справи.

«Зазначена пропозиція не може бути підтримана, з огляду на те, що у проєкті закону не визначені граничні строки проведення такого підготовчого провадження, розгляду справи по суті та розгляду апеляційної скарги.

Як наслідок, пропоновані зміни до процесуальних кодексів можуть призвести до надмірного затягування розгляду справи», - вказано у зауваженнях.

Фіксація процесу дистанційно

У разі неможливості здійснення повного фіксування судового засідання технічними засобами, хід судового засідання пропонується фіксувати у протоколі судового засідання або іншими технічними засобами, які дозволяють фіксувати звук чи відео ходу судового засідання. Такий запис ведеться секретарем судового засідання з вказівкою про це у протоколі судового засідання та долучається до матеріалів справи без будь-яких змін. Секретар судового засідання може вести протокол засідання у режимі відеоконференції (дистанційно).

За словами Омбудсмена, викликає сумніви така пропозиція розробників законопроєкту.

«Внесення пропонованих змін до процесуальних кодексів є доволі дискусійним питанням, адже мова йде про спрощення процедури фіксації. Переконаний, що обов’язкова процедура аудіо- та відеофіксації є гарантією дотримання прав усіх учасників судового провадження.

Більше того, у випадку прийняття змін до процесуальних кодексів України значно зросте навантаження на секретарів судового засідання (або осіб, які їх замінюють), яких і без того бракує у судах, зокрема, у зв’язку із неналежним рівнем оплати їхньої праці», - вказує Лубінець.

Видача копії судового рішення «не пізніше 30 днів після закінчення воєнного стану»

У частині другій статей 272-1 ЦПК України, 242-1 ГПК України, 251-1 КАС України пропонується передбачити, що за заявою учасника справи копія судового рішення, засвідчена судом, надсилається або видається в найкоротший термін, але не пізніше 30 днів після закінчення воєнного чи надзвичайного стану.

«Звертаю увагу, що вказана пропозиція не може бути підтримана, з огляду на те, що строк подачі апеляційної та касаційної скарги не ставиться в залежність від наявності чи відсутності воєнного чи надзвичайного стану, а отже положення проєкту закону не узгоджується із статтями 354, 390 ЦПК України, статтями 256, 288 ГПК України, статтями 295, 329 КАС України, якими передбачені строки на апеляційне та касаційне оскарження.

Окрім того зазначена пропозиція звужує коло суб’єктів, які мають право на отримання копії відповідного судового рішення.

Зокрема чинними редакціями частини дванадцятої статті 251 КАС України, частини дванадцятої статті 272 ЦПК України та частини дванадцятої статті 242 ГПК України особа, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, може отримати в суді, який розглядав справу як суд першої інстанції, копію рішення, що є в матеріалах цієї справи, ухваленого судом будь-якої інстанції.

Зауважую, що формулювання «після закінчення воєнного чи надзвичайного стану», яке застосовується у пропонованих нормах процесуальних кодексів не відповідає вимогам статті 7 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану», зазначає Уповноважений.

В цілому, Дмитро Лубінець зазначає, що законопроект підтримує, але за умови врахування вказаних зауважень та пропозицій.

Разом з тим, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач раніше в інтерв’ю зазначила, що «ухвалення законопроєкту №8358 значною мірою осучаснить та диджиталізує судовий процес, дасть змогу розблокувати розгляд великої кількості справ, які зараз не можуть розглядатися через те, що особи змінили своє місце проживання, а тому не отримують виклики в судові засідання.»

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.