Верховний Суд роз’яснив поняття юридичної фікції – legal fiction – та належного повідомлення про розгляд справи щодо притягнення до відповідальності

У цій справі товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), в якому просило визнати протиправним та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу.

Одним із доводів позовної заяви було те, що справу про порушення у сфері функціонування ринку електричної енергії розглянуто за відсутності позивача, якого не повідомлено належним чином про виявлені НКРЕКП під час позапланової невиїзної перевірки порушення, а саме – відповідач не переконався у тому, що надісланий позивачу акт перевірки було фактично вручено останньому.

Рішенням окружного адміністративного суду в задоволенні позову відмовлено, оскільки суд виходив з того, що оприлюднення на офіційному вебсайті НКРЕКП оголошення про проведення засідання у формі відкритого слухання про результати проведення позапланових невиїзних перевірок дотримання підприємствами, зокрема позивачем, вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, свідчить про відсутність порушення права суб`єкта господарювання своєчасно ознайомитися з актом перевірки та довести свої обґрунтування, а також усунути виявлені порушення до винесення спірної постанови про накладення штрафу. 

Водночас, постановою апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Товариства задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Суд апеляційної інстанції прийняв до уваги роздруківку відстеження поштового відправлення за штриховим кодовим ідентифікатором, з якої встановив, що матеріали позапланової невиїзної перевірки були надіслані позивачу рекомендованим поштовим відправленням, однак це відправлення не було вручено під час доставки; доказів того, що НКРЕКП в день розгляду питання щодо позивача про результати невиїзної позапланової перевірки перевірила обставини належного його повідомлення, в матеріалах справи відсутні.

Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про необхідність задоволення позову, проте вказав на неправильність мотивів, покладених в основу такого висновку. Зокрема, Суд вказав, що підставою для задоволення позову є невідповідність застосованої відповідачем санкції вчиненому Товариством порушенню.

Разом з тим, у частині дотримання НКРЕКП встановленого порядку повідомлення суб’єкта господарювання про виявлені порушення Суд на підставі аналізу положень частини п`ятої статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та пункту 5.7 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 428 (далі - Порядок № 428), дійшов висновку, що Регулятор зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про факт проведення перевірки та виявлені під час такої перевірки правопорушення шляхом, зокрема направлення відповідного повідомлення рекомендованим листом протягом п`яти днів з моменту підписання акта перевірки.

Суд вказав, що додатковим способом повідомлення про результати проведеної перевірки законодавство визначає оприлюднення акта перевірки на офіційному вебсайті Регулятора. Такий обов`язок покладається на Регулятора з метою надання можливості суб`єкту господарювання, щодо якого здійснюється перевірка, надати свої заперечення та пояснення, а також усунути, за можливості, вчинене порушення.

Верховний Суд також звернув увагу, що в аспекті встановлення факту повідомлення суб`єкта господарювання про час та місце розгляду справи у національному законодавстві та судовій практиці може застосовуватися такий засіб юридичної техніки, як юридична фікція (legal fiction).

Суд роз`яснив, що юридична фікція (legal fiction) - це умовно прийнятий факт, що не може бути спростований у процесі доказування та беззаперечно приймається за істину (має імперативний характер), зовнішньою формою якого є норми матеріального та процесуального права. Застосування юридичних фікцій має на меті забезпечення принципу правової визначеності та, головним чином, спрямовано на фіксацію виконання уповноваженим суб’єктом певного обов’язку у визначених законом випадках.

З огляду на те, що у цій справі судами попередніх інстанцій було встановлено, що акт перевірки направлено рекомендованим листом позивачу, а також оприлюднено на офіційному веб-сайті НКРЕКП разом із питаннями порядку денного засідання НКРЕКП, на якому розглядатиметься акт перевірки разом з обґрунтуванням та проєктом рішення, Суд вказав на вжиття Регулятором усіх належних дій, спрямованих на своєчасне повідомлення позивача про результати проведеної перевірки.

У цій справі Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого з метою забезпечення дотримання встановленого законодавством строку розгляду та вирішення справи про притягнення до відповідальності за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку енергетики та комунальних послуг, за умови, що Регулятор виконав усі визначені законодавством дії, спрямовані на повідомлення учасника ринку енергетики та комунальних послуг про результати проведеної щодо нього перевірки (направлення рекомендованим листом на юридичну адресу суб`єкта господарювання акта перевірки, а також оприлюднення цього акта перевірки разом з іншими матеріалами справи на офіційному вебсайті Регулятора), вважається, що відповідний учасник ринку енергетики та комунальних послуг повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

Постанова Верховного Суду від 1 травня 2023 року у справі №540/913/21 (адміністративне провадження № К/9901/40933/21).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.