ВП ВС: під час розгляду законності рішення ВРП про звільнення судді не можуть оцінюватись мотиви ВРП й інші обставини

В межах судового розгляду, предметом якого є законність рішення ВРП про звільнення судді, не можуть оцінюватись обставини дисциплінарної справи відносно судді (у тому числі мотиви ВРП й оцінка нею обставин, що стали підставою для прийняття рішення в межах дисциплінарного провадження стосовно судді, а також окремі процедурні рішення цього органу).

Рішення ВРП про звільнення судді з посади не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише видається на його підставі, за своєю суттю таке рішення є «кадровим».

На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду у справі №9901/87/21 (постанова від 6 квітня 2023 року).

При цьому раніше ВП ВС вдавалася до оцінки деталей прийняття рішення ВРП. Зокрема, у справі щодо рішення ВРП про звільнення з посади судді Подільського районного суду міста Києва Наталії Неганової ВП ВС скасувала рішення Ради правосуддя.

Також у січні 2019 року ВП ВС скасувала рішення Вищої ради правосуддя про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Октябрського районного суду Полтави Лариси Гольник.

Обставини справи

У березні 2021 року Діна Нельга звернулась до КАС Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 18 лютого 2021 року про звільнення її з посади судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області на підставі п. 3 ч. 6 статті 126 Конституції України.

Прохання мотивувала тим, що Рада ухвалила спірне рішення необґрунтовано, не зважила на всі обставин, що мають значення для винесення рішення, діяла недобросовісно, без дотримання принципу пропорційності та поза межами необхідного балансу між несприятливими наслідкам і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення

Касаційний адміністративний суд ВС рішенням від 16 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовив.

Діна Нельга не погодилася з цим рішенням суду і звернулася до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою.

Як зазначила ВП ВС, 4 березня 2020 року до ВРП надійшла скарга Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у якій зазначалося, що суддя допустила порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя у 108 справах про адміністративні правопорушення.

Автор скарги зазначав, що згідно з даними вебпорталу «Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень відомостей щодо результатів розгляду названої кількості справ немає, більшість справ не містять відомостей про їх рух, бракує відомостей про виклик осіб, які притягуються до відповідальності, потерпілих, свідків тощо. На думку скаржника, свідоме та тривале нехтування суддею виконанням своїх обов`язків призвело до порушення доступу до правосуддя осіб, винних у вчиненні адміністративного делікту, позбавлення їх можливості надати пояснення щодо обставин скоєного, у разі незгоди із судовим рішенням оскаржити присуд до суду вищого рівня, а також особи, які потерпіли від винних дій, не змогли отримати відшкодування заподіяної шкоди.

Друга Дисциплінарна палата ВРП рішенням від 19 жовтня 2020 року суддю притягнула до дисциплінарної відповідальності та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади судді. Це рішення позивачка оскаржила до ВРП. ВРП розглянула скаргу і залишила рішення ДП без змін.

18 лютого 2021 року ВРП за результатами розгляду подання ДП ухвалила спірне рішення про звільнення з посади судді.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про обґрунтованість висновку ВРП щодо наявності визначених законом підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.

Як зазначила ВП ВС, відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, на виконання вимог частини четвертої статті 78 КАС України факт учинення суддею Заводського районного суду істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді, та, як наслідок, правомірність рішень ВРП і Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності цієї судді і застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади не потребують доказування.

Велика Палата Верховного Суду вважає за потрібне зазначити також, що в межах судового розгляду, предметом якого є законність рішення ВРП про звільнення судді, не можуть оцінюватись обставини дисциплінарної справи відносно судді (у тому числі мотиви ВРП й оцінка нею обставин, що стали підставою для прийняття рішення в межах дисциплінарного провадження стосовно судді, а також окремі процедурні рішення цього органу).

Оскаржуване позивачкою рішення ВРП про звільнення її з посади судді, як це підтверджується матеріалами справи, ґрунтується на об`єктивних і належно встановлених, доведених у законний спосіб обставинах, які справді мали місце. Це рішення містить посилання на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла висновку про звільнення з посади судді, тобто є належним чином і достатньо мотивованим, ухваленим на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а тому підстав для його скасування відповідно до частини другої статті 57 Закону № 1798-VIIІ немає.

Рішення ВРП про звільнення судді з посади не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише видається на його підставі, за своєю суттю таке рішення є «кадровим».

Отож, оцінивши обґрунтованість рішення суду першої інстанції, Велика Палата Верховного Суду вважає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов правильного висновку про те, що нема правових підстав для скасування спірного рішення, бо орган, який ухвалював його, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.