Формуванням складу Вищої ради правосуддя та ВККС за новими правилами судова реформа не завершиться. Надалі можуть відбутися зміни, які стосуватимуться організаційної структури Верховного Суду та процесуального законодавства. Про це в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» розповів ректор Національної школи суддів України, член Комісії з питань правової реформи при Президенті України Микола Оніщук.
«Попереду, як на мій погляд, не менш значущі для забезпечення справедливого і неупередженого судочинства кроки, узагальнено які можна охарактеризувати як суттєве покращення доступу до правосуддя.
Останнє, як відомо, далеко не зводиться до теми наближеності судів до громад (хоча і це потрібно враховувати при удосконаленні територіальної організації місцевих судів). Адже йдеться про формування комплексного плану заходів подальшого розвитку системи правосуддя, основні маркери якого поруч з Стратегією розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021–2023 роки, закладені в Плані відновлення України від наслідків російської агресії. В його основі як заходи, які вже здійснюються – подальша цифровізація судочинства, розвиток досудових і позасудових механізмів врегулювання спорів, так і ті, які ще належить реалізувати», - зазначив він.
За словами Миколи Оніщука, ідеться насамперед про перегляд процесуальної спадщини 2016 року.
«На сьогодні, особливо в умовах гострого дефіциту суддівських кадрів, все більш виразною системною проблемою стає перевантаженість суддів першої інстанції, яка, в свою чергу, веде до вже стійкого збільшення тривалості судових проваджень. Про це свідчить і низка останніх рішень ЕСПЛ проти України, зокрема справа «Меріт проти України», де вказується на системну проблему з цього приводу. Її вирішення – це не лише вжиття екстраординарних заходів щодо подолання дефіциту суддівських кадрів, а й у розробці та провадженні низки процесуальних змін, які мають суттєво спростити процес судочинства.
В їх основі – розширення суддівської дискреції щодо застосування засобів процесуальної економії (пришвидшення розгляду справи), зменшення судових витрат, відмова від колегіального розгляду справ у судах першої інстанції, звуження випадків виготовлення повного тексту судового рішення, впровадження інструментів суддівського реагування на зловживання процесуальними правами сторін, (контрзаходи щодо спроб затягування справи), розширення способів викликів і повідомлення сторін у процесі та багато інших. Процесуальна перевантаженість та надмірна зарегульованість все більше проявляють себе як фактори, що негативно впливають на здатність суддів забезпечити виконання конституційного обов’язку держави щодо неупередженого та справедливого судочинства», - зазначив він.
Детальніше про зміни, які можуть відбутися у сфері судочинства, читайте в інтерв’ю Миколи Оніщука за посиланням.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.