Головою Київської ОДА стане керівник Бучанської прокуратури Руслан Кравченко, який претендував на директора НАБУ

7 квітня Кабінет Міністрів погодив призначення головою Київської обласної державної адміністрації Руслана Кравченка.

Тепер відповідне призначення має здійснити Президент своїм Указом.

Руслан Кравченко є керівником Бучанської прокуратури. Зовсім нещодавно він проходив кандидатом на посаду нового директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Увійшов у список 21 кандидата-фіналіста.

До того, як очолити Бучанську окружну прокуратуру Київської області, Руслан Кравченко працював начальником управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Офісу Генерального прокурора.

У 2019-2020 був заступником військового прокурора Центрального регіону України.

Як йдеться в його біографії, у 2012 році знаходився у розпорядженні Генерального прокурора, потім, у 2012 році – Військового прокурора ВМС України.

Потім призначений на посаду слідчого Севастопольської прокуратури. Працював у цій прокуратурі до 4 квітня 2014 року. Потім був призначений до Львівської прокуратури.

Дружина кандидата Олена Шкорбанець згідно його анкети працює в Офісі Генерального прокурора. Ще у 2014 році вона почала працювати у Генеральній прокуратурі на посаді головного спеціалісту відділу офіційних заходів та протоколу Апарату Генпрокурора. Тесть є депутатом Чернівецької обласної ради.
В якості осіб, що можуть його рекомендувати під час конкурсу до НАБУ, кандидат вказував зокрема голову Оболонського районного суду міста Києва Владислава Дев’ятко, журналіста «Слідство.Інфо» Дмитра Реплянчука та журналістку «Радіо Свобода» Ірину Ромалійську.

Голова Комісії з відбору директора Микола Кучерявенко поставив кандидату питання стосовно приватизації ним службової квартири та дуже швидкого її продажу після приватизації.

«20.08.2019 Ви приватизували службову квартиру, а вже 23.11.2019 продали її за 816 тисяч грн. При цьому 15.03.2019 Ви одружилися і Ваша дружина вже на той час володіла квартирою у Києві. Тобто, на момент приватизації службового житла Ваша родина не потребувала поліпшення житлових умов», - зазначив голова Комісії.

«Я отримав у 2018 році службову квартиру. Був у черзі з 2015 року. Свого майна не мав, орендував. Після чого у 2018 мною було отримано службову квартиру загальною площею 42 кв м. Я був зареєстрований у квартирі один.

Потім було прийнято рішення про переведення квартири зі службового статусу у загальний статус. Після чого з’явилася можливість використати право на приватизацію. Я використав своє законне право. У дружини було своє майно, але я на її квартиру не маю ніякого права.

Після приватизації я проаналізував ринок і зрозумів, що можна купити майнові права на будинок, який будується. У грудні 2019 року я набув майнові права на майбутню нову квартиру», - розповів Руслан Кравченко, пояснюючи, чому продав отриману службову.

Член Комісії Карен Грінавей запитала, чи всі прокурори мають право отримувати квартири. На це Кравченко розповів, що тільки з 2015 по 2019 біля 70 осіб з числа військових прокурорів отримали право на квартиру.

Також вона уточнила, чи допомагав йому Анатолій Матіос отримувати квартиру. Кандидат відповів, що Анатолій Матіос лише ставив «візу», а далі рішення приймав Генпрокурор, а остаточно – комісія РДА у місті Києві.

«У 2017 році Ваша мати набула права власності на квартиру у Києві 949 тисяч грн. Вказане майно було відчужене у 2022 році. Вартість 1 млн 381 тисяча грн. Покупцем майна була Ваша сестра Анастасія Кравченко. Поясніть джерело походження коштів Вашої матері», - звернувся до кандидата голова Комісії.

«З 2005 року не проживав з батьками у розумінні антикорупційного законодавства. Не є членом сім’ї у розумінні антикорупційного законодавства. Не маємо спільних прав та обов’язків з батьками та сестрою. Надав комісії заяви (нотаріально завірені) від батька, матері та сестри. Придбання квартири було у спільну сумісну власність, квартира була придбана родичами за власні заощадження», - відповів Кравченко.

«У декларації за 2019 рік Ви зазначили, що Ваша дружина 16.01.2014 набула право власності на квартиру у центральній частині міста Києва 89,9 кв м вартістю 503 тисячі грн.

Враховуючи той факт, що вказана квартира була набута за договором дарування, поясніть, у яких стосунках Ваша дружина з дарувальником?» - запитав Кучерявенко.

«Майно було набуте за 5 років до нашого шлюбу. Оскільки це майно є лише приватною власністю дружини, я надав Комісії нотаріально завірену заяву дружини. Вона повідомила, що я не маю жодних прав за квартиру, і бажання надавати пояснень щодо цієї квартири вона не має», - зауважив кандидат у відповідь.

Далі запитання стосувалися набуття кандидатом статусу адвоката.

«Рішенням Ради адвокатів Полтавської області від 21.07.2020 року Ви набули право здійснювати адвокатську діяльність. 21.07.2020 року це право зупинено. Як Ви поєднували статус прокурора з набуттям права на здійснення адвокатської діяльності? Чому набули право у Полтавській області?» - запитали члени Комісії.

На це кандидат пояснив, що вирішив складати іспит у Полтаві, бо були судові спори навколо рад адвокатів столичного регіону, і була черга на складання іспиту.

«Як Ви проходили стажування після складання адвокатського іспиту? Скільки часу на це пішло? Це ж 550 годин на 6 місяців», - зауважив член комісії Олексій Савчук.

«Я повідомив РА, що працюю прокурором, виконувався індивідуальний план за вказівками керівника стажування. Стажування проходило поза межами робочого часу та у вихідні дні», - зазначив кандидат.

«Яка мета була отримання адвокатського свідоцтва, враховуючи той факт, що Ви відразу зупинили право на здійснення адвокатської діяльності?» - запитали кандидата.

Руслан Кравченко пояснив, що на той час він не мав мети відразу здійснювати адвокатську діяльність, але й «заборон на той час прямих не було» щодо отримання прокурорами адвокатського свідоцтва.

«На той час була реформа прокуратури. Я не знав, як пройде дана реформа по відношенню до мене. Пройду я її чи ні, тому що результат я завчасно не знав.

Наразі оскільки є відповідне рішення Верховного Суду, 30 січня 2023 року я подав заяву до РА Полтавської області щодо анулювання адвокатського свідоцтва», - підкреслив Руслан Кравченко.

Член Комісії Кирило Легких запитав, чи підтримує кандидат дружні зв’язки з Анатолієм Матіосом та чи входить до сфери його впливу.

«На сьогодні я не підтримую жодних зв’язків з Анатолієм Матіосом. На час, коли я працював у військовій прокуратурі, у нас були виключно робочі стосунки», - відповів Кравченко.

Карен Грінавей уточнила, чи надавав Анатолій Матіос кандидату нагороди, на що той відповів негативно.

«У лютому 2022 року ГО із захисту прав людини звернулася до Нацполіції щодо реєстрації кримінального провадження стосовно народного депутата України. Виходячи з довідки, з 18.02 і до 19.02.2022, воно перебувало у провадженні Бучанського районного управління поліції. Процесуальний нагляд здійснювала Бучанська прокуратура.

Мова йде про народного депутата. Але чи це підслідність управління поліції?» - запитали у кандидата.

Як зазначив Руслан Кравченко, «тут мало місце порушення з боку слідчого судді Ірпінського суду», і наразі готується звернення з цього приводу до Вищої ради правосуддя.

Також його запитали стосовно політичної приналежності тестя (є членом політичної партії «За майбутнє»). Кандидат зазначив, що вони ніяк не пов’язані з тестем.

«Є також інформація, що Ваша дружина 2012-2014 роки була помічницею народних депутатів від «Партії регіонів» та «БЮТ», - зауважили у Комісії.

На це кандидат сказав, що підтвердив свою політичну нейтральність тим, що «засудив» колишнього Президента Віктора Януковича, якого визнали винним всі інстанції. Так, він був старшим групи прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво та підтримували державне обвинувачення за фактом держзради експрезидента.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.