Суд надіслав фото судової повістки-повідомлення на Viber учаснику процесу: Верховний Суд визнав це неналежним повідомленням

08:11, 5 квітня 2023
Якщо згоди особи на отримання смс-повідомлень та повідомлень у Viber у матеріалах справи немає, то такий спосіб не буде вважатися належним повідомленням.
Суд надіслав фото судової повістки-повідомлення на Viber учаснику процесу: Верховний Суд визнав це неналежним повідомленням
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Як відомо, з 15 лютого 2023 року на додачу до вже традиційних смс-повідомлень реалізовано можливість надсилання повісток і викликів від суду за допомогою месенджера Viber. Ці повідомлення надсилаються у месенджер в автоматичному режимі.

Відповідне нормативне підґрунтя закладено у оновленому Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженому наказом ДСА України від 23.01.2023 № 28.

Разом з тим, слід зазначити, що йдеться про можливість надіслання повідомлення судом на Viber лише у разі, якщо учасник процесу сам про це просить. І таке повідомлення надсилається не з мобільного телефону співробітника апарата у вигляді фото, а в автоматичному режимі.

Так, відповідно до затвердженого ДСА Порядку судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості.

Форма заяви надається учаснику судового процесу в суді або самостійно завантажується ним з офіційної сторінки суду, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України. Така заява підписується власноруч або кваліфікованим електронним підписом учасника судового процесу та подається до суду.

Заява не задовольняється за умови встановлення факту наявності в учасника судового процесу зареєстрованої офіційної електронної адреси.

Яка практика судів

Як розповіла під час онлайн-семінару, організованого КЦС ВС, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Наталія Сакара, практика судів стосовно належного характеру повідомлення учасників процесу шляхом надіслання повісток на Viber аналогічна тій, яка складається навколо смс-повідомлень.

Так, довідка про доставку SMS складена відповідальною особою буде належним повідомленням лише за умови, якщо особа подала заяву про повідомлення її саме у такий спосіб.

«Тобто, якщо згоди особи на отримання смс-повідомлень у матеріалах справи немає, то такий спосіб не буде вважатися належним повідомленням», - зазначила Наталія Сакара.

Довідка про доставку SMS , складена невідомою відповідальною особою щодо повідомлення за номером телефону про зазначений розгляд справи, не є належним повідомленням, оскільки не було передумов, передбачених частинами 9, 13 статті 128 ЦПК, для застосування такого способу сповіщення учасника справи про судовий розгляд, адже у матеріалах справи немає відповідних заяв про виклик цього учасника до суду за допомогою засобів мобільного зв'язку.

Те ж саме правило стосується і мобільного додатку «Вайбер», зазначила суддя.

Направлення ж фото судової повістки-повідомлення через безкоштовний мобільний додаток Viber не вважається належним повідомленням.

На цьому наголосив Верховний Суд по справі №753/16685/19.

Обставини справи

Позивачка у серпні 2019 року звернулася до суду з первісним позовом, в якому просила визначити місце проживання дітей разом з нею. Чоловік у грудні 2019 року подав зустрічний позов, в якому просив визначити місце проживання дітей разом з ним.

Дарницький районний суд міста Києва рішенням від 5 листопада 2020 року визначив місце проживання дітей разом з матір`ю. Київський апеляційний суд постановою від 24 лютого 2021 року апеляційну скаргу чоловіка залишив без задоволення.

Дарницький районний суд міста Києва додатковим рішенням від 22 березня 2021 року заяву матері про ухвалення додаткового рішення задовольнив. Зобов`язав чоловіка передати малолітніх для їх подальшого проживання з матір’ю. Допустив негайне виконання рішення в частині відібрання дітей та повернення їх матері.

Чоловік у березні 2021 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду та постанову Київського апеляційного суду, в якій зокрема зазначив, що він не був повідомлений про час та місце розгляду справи і не міг бути повідомлений засобами електронної пошти через те, що не має такої адреси. Жодного разу він не  вказував у процесуальних документах свою електронну адресу, тому не зрозуміло, на яку електронну адресу могла бути направлена повістка та в який спосіб.

Теж саме стосується і телефону, оскільки в останніх процесуальних документах, які подавалися до судових органів він не вказував свій номер телефона через технічні неполадки з апаратом. Ним було зазначено лише номер телефона адвоката, проте за повідомленнями останнього він не отримував жодних телефонних повідомлень про час та місце розгляду справи.

В оскаржуваному судовому рішенні апеляційного суду відсутня вказівка на спосіб доставки повідомлень. Єдиним адекватним, процесуально коректним та прямо визначеним, а також достатнім засобом інформування є інформування засобами поштового зв`язку.

Згідно з вимогами процесуального закону у подібних спорах обов`язкове залучення та участь у судових засіданнях органу опіки та піклування.

Третіми особами у цій справі були Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації та Служба у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, проте йому невідомо статус вказаних утворень, їх повноваження. Під час апеляційного розгляду представник однієї із третіх осіб взагалі не були присутні під час розгляду справи.

Судами було порушено суб`єктний склад учасників провадження, а саме не залучено належні треті особи, а ті, які залучені - один не був присутній і не проінформований про час та місце розгляду справи.

Позиція Верховного Суду

Касаційний цивільний суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що принципи змагальності та рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають «справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять його в явно гірше становище порівняно з його опонентом. До того ж, право на змагальний судовий процес, в принципі, означає надання сторонам можливості ознайомлюватися та коментувати всі надані докази або подані зауваження з метою впливу на рішення суду. Крім того, сторони повинні мати можливість подати будь-які докази, необхідні для того, аби їхні, вимоги задовольнили. До того ж, суд, який розглядає справу, повинен сам дотримуватися принципу змагальності, наприклад, якщо він розглядає справу на підставі обґрунтування або заперечення, висловленого ним за власною ініціативою (рішення ЄСПЛ від 14 січня 2021 року у справі «Гусєв проти України»).

У рішеннях від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» і від 3 жовтня 2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України» ЄСПЛ зазначив, що національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, таким чином, принципу рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилались рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб таку розписку було долучено до матеріалів справи.

ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (№ 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість брати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

За змістом статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Викладене узгоджується із правовими висновками, висловленими у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2021 року у справі № 176/585/17 (провадження № 61-2122сво19) та, зокрема у постанові Верховного Суду від 14 травня 2021 року у справі № 759/16009/20 (провадження №61-3925св21).

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, чоловік, зокрема зазначив про те, що він не був повідомлений належним чином про розгляд справи в апеляційному суді.  

Матеріалами справи підтверджується, що Київський апеляційний суд ухвалами від 26 січня 2021 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою чоловіка на рішення Дарницького районного суду міста Києва, закінчив проведення підготовчих дій та призначив справу до розгляду на 10 лютого 2021 року об 16 год. 35 хв.

Однак, судова повістка-повідомлення не була направлена, зокрема на адресу чоловіка, зазначену в апеляційній скарзі, оскільки згідно з довідкою Київського апеляційного суду від 20 січня 2021 року кошторисні призначення для оплати послуг з письмової кореспонденції суду через відділення поштового зв`язку є обмеженими та не забезпечують у повному обсязі потребу Київського апеляційного суду на 2021 рік.

Згідно з довідкою Київського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року справа знята з розгляду, у зв`язку із відсутністю складу суду та призначена до розгляду на 24 лютого 2021 року об 16 год. 45 хв.

Із матеріалів справи встановлено, що фото зазначеної судової повістки-повідомлення направлено працівником суду через безкоштовний мобільний онлайн-додаток «Viber».

Враховуючи вищезазначені положення статті 128 ЦПК України, чоловік не був належним чином повідомлений про розгляд справи на 24 лютого 2021 року.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Отже, на думку ВС, оскаржувана постанова Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року ухвалена з порушенням норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для її скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Тому КЦС ВС касаційну скаргу чоловіка задовольнив, постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року скасував, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Олена Кунець
    Олена Кунець
    суддя Сумського окружного адміністративного суду
  • Максим Бужанський
    Максим Бужанський
    член Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності
  • Юлія Бойченко
    Юлія Бойченко
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду