Відповідачку повідомили про розгляд справи щодо скасування її власності на квартиру повісткою на веб-сайті суду: що вирішив Верховний Суд

Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах Київської міської ради звернувся з позовом до мешканки тимчасово окупованого Криму про визнання договору недійсним, скасування рішень та визнання спадщини відумерлою.

Рішенням Печерського районного суду Києва від 2 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 8 вересня 2021 року, позов прокурора задоволено.

Скасовано державну реєстрацію права власності, оформлену записами, вчиненими 19 вересня та 22 листопада 2017 року, на квартиру 36,4 кв. м. у місті Києві. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири від 22 листопада 2017 року.

Визнано відумерлою спадщину померлого, до складу якої входить квартира, та передано її у власність територіальної громади Києва в особі Київської міської ради.

До Верховного Суду 21 вересня 2022 року власниця квартири подала касаційну скаргу на вказані судові рішення з пропуском строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано заявнику надати докази на підтвердження обставин про те, що вона або її представник не були повідомлені про розгляд цієї справи у суді апеляційної інстанції та сплатити судовий збір.

У листопаді 2022 року власниця подала клопотання про усунення недоліків, у якому просила поновити строк на касаційне оскарження судових рішень та додала квитанцію про сплату судового збору.

Однак Верховний Суд 28 листопада 2022 у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду відмовив у відкритті касаційного провадження на оскаржувані судові рішення (справа № 757/2884/20-ц).

Як зазначив Верховний Суд, відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК касаційна скарга на судове рішення подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Повний текст постанови Київського апеляційного суду від 8 вересня 2021 року виготовлений 14 вересня 2021 року та оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень 23 вересня 2021 року.

Отже, строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 8 вересня 2021 року закінчився 14 жовтня 2021 року.

Касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду та постанову Київського апеляційного суду відповідач подала 21 вересня 2022 року, тобто після спливу річного строку з дня складення повного тексту постанови суду апеляційної інстанції (14 вересня 2021 року).

Як слідує із касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, місце проживання відповідачки зареєстроване в АР Крим, яка відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» з 20 лютого 2014 року є тимчасово окупованою територією. Відповідач електронної адреси не має.

Відповідно до частини першої статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

25 травня та 25 червня 2021 року на офіційному веб-сайті Київського апеляційного суду була розміщена судова повістка-повідомлення, адресована відповідачці про розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

За таких обставин, відповідач у спосіб, визначений Законом «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», було неодноразово належним чином повідомлено про дату, час та місце засідання суду апеляційної інстанції, однак вона не демонструвала готовність брати участь у судовому засіданні.

Отже, відповідачка не є особою, яка не була повідомленою про судове провадження.

Подавши касаційну скаргу 21 вересня 2022 року, тобто після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення, заявник не довела, що вона не була повідомлена про розгляд цієї справи або обставини непереборної сили є причиною такого тривалого пропуску строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

За таких обставин, на момент подачі касаційної скарги у вересні 2022 року відсутні винятки, передбачені частиною третьою статті 394 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження, у суду відсутні законні підстави поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, тому у відкритті провадження за касаційною скаргою відповідачці слід відмовити.

Також суд зазначає, що поновлення строку на касаційне оскарження після спливу значного періоду часу ставить під загрозу принцип юридичної визначеності, незалежно від поважності чи неповажності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

У кожній конкретній справі суди мають грунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення після спливу одного року з дня складення повного тексту постанови суду апеляційної інстанції, і не встановлено винятки, передбачені частиною третьою статті 394 ЦПК України, то у відкритті касаційного провадження у справі ВС відмовив.

Основним способом, за допомогою якого суди здійснюють повідомлення учасників справи, є надіслання повісток. При чому у практиці Верховного Суду все частіше використовується презумпція добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов’язків (див. постанову КЦС ВС від 18 січня 2023 року по справі №752/24739/19). Про це, як раніше писала «Судово-юридична газета», зазначила під час онлайн-семінару, організованому Касаційним цивільним судом у складі ВС, суддя КЦС ВС Наталія Сакара.

Також КЦС ВС висловив позицію, що повернення повістки про виклик до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування учасника справи про час і місце розгляду

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.