Велика Палата Верховного Суду: Скаржник на суддю не може оскаржувати до суду відмову у відкритті ВРП дисциплінарної справи щодо судді

Скарги від заявників на рішення Дисциплінарних палат ВРП про відмову у відкритті дисциплінарної справи не підлягають судовому розгляду.

Оцінювати дії судді під час виконання посадових обов'язків має право лише ВРП, рішення якої щодо притягнення чи відмови у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності створюють юридичні наслідки для такого судді, а не для скаржника.

На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду, розглянувши 16 березня 2023 року справу 9901/41/21 за позовом Громадської організації до Вищої ради правосуддя про визнання її дій протиправними.

Обставини справи

У лютому 2021 року громадська організація звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом до Вищої ради правосуддя, у якому просила визнати протиправними дії ВРП щодо відмови у відкритті дисциплінарних справ стосовно слідчого судді Заводського районного суду Миколаєва за скаргами членів ГО.

Так, за результатами розгляду скарг членів ГО ухвалами Другої Дисциплінарної палати ВРП від 5 жовтня 2020 року та Першої Дисциплінарної палати ВРП від 29 січня 2021 року відмовлено у відкритті дисциплінарних проваджень, а ухвалою члена Першої Дисциплінарної палати ВРП від 15 жовтня 2020 року скаргу залишено без розгляду.

КАС ВС закрив провадження на підставі п. 1 ч. 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства, мотивувавши це тим, що особи, які не є суб'єктами дисциплінарного провадження стосовно суддів, не мають права оскаржувати дії та рішення ВРП за результатами такого провадження. Оскарження скаржником рішення в дисциплінарній справі не вважається способом захисту його прав, свобод та інтересів. Між позивачем і ВРП немає жодного спору, який належить розглядати в судах.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Як зазначила ВП ВС, законом про ВРП встановлено, що рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи ухвалюється Дисциплінарною палатою та оскарженню не підлягає.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що позивач не є безпосереднім учасником правовідносин, які виникли у зв`язку з вирішенням питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Оцінювати дії судді під час виконання посадових обов'язків має право лише ВРП, рішення якої щодо притягнення чи відмови у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності створюють юридичні наслідки для такого судді, а не для скаржника.

Тому правом на оскарження дій / рішень ВРП, її органів, що здійснюють дисциплінарне провадження, наділені лише суб'єкти цього провадження в порядку, передбаченому законом (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 травня 2018 року у справі № 9901/500/18, від 15 листопада 2018 року у справі № 9901/751/18, від 16 січня 2020 року у справі № 9901/342/19, від 22 квітня 2021 року у справі № 9901/384/20, від 18 листопада 2021 року у справі № 9901/302/21 та від 02 березня 2023 року у справі № 640/15229/21).

Таким чином, оскаржувані рішення ВРП не створюють для позивача жодних юридичних прав та / чи обов`язків, незважаючи на те, що їх прийнято у зв`язку зі зверненням останнього.

Отже, зазначені вище оскаржувані ухвали Першої та Другої Дисциплінарної палати ВРП про відмову у відкритті дисциплінарної справи, а також ухвала члена Першої Дисциплінарної палати ВРП про залишення скарги без розгляду не можуть бути самостійним предметом судового розгляду.

За таких обставин та наведеного правового регулювання Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок КАС ВС Верховного Суду про закриття провадження в цій справі.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у цьому випадку поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

А тому суд першої інстанції правильно не зазначив суд, до юрисдикції якого мав би належати розгляд цієї справи, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 15 лютого 2018 року у справі № П/800/526/17 та від 10 травня 2018 року у справах № 800/227/17 та № П/9901/385/18.

Водночас посилання апелянта на необхідність врахування постанови Великої Палати Верховного Суду від 3 червня 2021 року у цій справі є безпідставними, оскільки Велика Палата Верховного Суду, постановляючи її, перевіряла, чи допущено судом першої інстанції порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення про повернення позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовної заяви та не формувала жодних висновків щодо можливості / неможливості розгляду цього спору у порядку адміністративного судочинства.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.