Верховний Суд розглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом фізичної особи до селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Суть спірних правовідносин у цій справі полягала у тому, що відповідач відмовив особі у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності із подальшою передачею її у власність з огляду на те, що така земельна ділянка рішенням сільради була включена до переліку земель, які виставлені на торги.
Позивач, вважаючи протиправною таку відмову сільради, звернувся до суду з позовом.
Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позов частково (зокрема, шляхом зобов`язання сільради повторно розглянути клопотання особи про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки), виходили з того, що сам лише факт прийняття рішення про включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги, не є самостійною підставою для встановлення заборони щодо їх відчуження та надання у користування.
Проте з такими висновками не погодився Верховний Суд, який задовольнив касаційну скаргу сільради, скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою слугувало те, що земельна ділянка, частину якої позивач мав намір отримати у власність, включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, виставлених для продажу на земельних торгах.
Верховний Суд звернув увагу на те, що включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, виставлених для продажу на земельних торгах, не передбачено серед підстав для відмови, визначених у частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України (далі – ЗК України), проте така підстава визначена у статті 136 ЗК України.
Зокрема, згідно із частиною п’ятою статті 136 ЗК України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
На цій підставі Верховний Суд дійшов висновку, що ЗК України чітко визначено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів, тому вирішальним фактором при прийнятті відповідних рішень є включення у встановленому законом порядку земельних ділянок до переліку земель, які виставлені на земельні торги.
З урахуванням раніше сформованої судової практики, Суд також дійшов висновку, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення для продажу її на земельних торгах є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.
Наявність рішення органу місцевого самоврядування про відбір земельної ділянки для продажу на земельних торгах може бути правомірною підставою для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, зокрема з огляду на те, що рішення органу місцевого самоврядування про відбір спірної земельної ділянки для продажу на земельних торгах є чинним, не ставиться під сумнів заявником та не позбавляє останнього права на участь у земельних торгах з метою отримання у власність бажаної земельної ділянки.
Постанова Верховного Суду від 27 січня 2023 року у справі №120/19319/21-а (адміністративне провадження № К/990/29542/22).
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.