Поняття розумного строку для суду та його обов’язок уважно перевіряти зарахування судового збору: позиція Верховного Суду

Головне управління Пенсійного фонду України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції, якою апеляційну скаргу повернуто відповідачу.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, Суд апеляційної інстанції виходив з того, що Управлінням ПФУ (скаржником) не було усунуто недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк шляхом надання до суду документа про сплату судового збору чи доказів наявності пільг по його сплаті.

У касаційній скарзі ГУ ПФУ зазначило, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував статтю 300 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), у зв’язку із цим судом протиправно не дотримано встановленого КАС України порядку відкриття апеляційного провадження. Скаржник вказав, що суд апеляційної інстанції протиправно не перевірив зарахування коштів для сплати судового збору, які були сплачені ГУ ПФУ на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Верховний Суд погодився з такими доводами скаржника, касаційну скаргу ГУ ПФУ задовольнив, ухвалу суду апеляційної інстанції скасував та направив справу до цього суду для продовження розгляду.

Верховний Суд на підставі частини дев’ятої статті 120 КАС України зазначив, що учасник справи має право на свій розсуд обирати спосіб направлення документів до суду, в тому числі й засобами поштового зв`язку.

Судом було встановлено направлення відповідачем на адресу суду апеляційної інстанції заяви про виправлення недоліків апеляційної скарги з долученням платіжного доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у строк, визначений в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

З огляду на вищезазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції фактично не врахував час, необхідний для поштового пересилання відправлення, тобто, розумний строк між останнім днем виконання ухвали суду про усунення вказаних у ній недоліків апеляційної скарги, часом поштового пересилання та реєстрації канцелярією суду заяви скаржника стосовно усунення недоліків поданої ним скарги.

У зв`язку з цим, Суд вказав на помилковість висновку суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги відповідача з посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

З урахуванням положень статей 9 та 80 КАС України Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то обов`язок перевірити факт такого зарахування у конкретній справі покладається на суд, який повинен ефективно використовувати для цього всі способи, передбачені процесуальним законодавством.

Постанова Верховного Суду від 26 січня 2023 року у справі № 300/2484/22 (адміністративне провадження № К/990/26981/22).

 Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.