Спеціальні повноваження НКРЕКП як регулятора на ринку електричної енергії: позиція ВС

Верховний Суд переглянув у касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство, позивач) до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП, Регулятор) про визнання протиправною та нечинною постанови.

Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв’язку із прийняттям постанови НКРЕКП № 390 від 10 березня 2021 року «Про надання інформації щодо двосторонніх договорів, укладених між суб`єктами, що входять до складу одного вертикально інтегрованого суб`єкта або є афілійованими між собою», згідно з якою, зокрема, зобов’язано відповідних учасників ринку електричної енергії надавати Регулятору інформацію про дату укладення додаткових угод до договорів купівлі-продажу електричної енергії.

Товариство, вважаючи, що спірними положеннями Постанови його як учасника ринку електричної енергії зобов’язано вчиняти дії, які не передбачені законодавством України, та покладено додатковий тягар у вигляді необхідності підготовки та подання додаткової звітності щодо дати укладання додаткових угод до двосторонніх договорів, звернулося з позовом до адміністративного суду.

Верховний Суд погодився із судами першої та апеляційної інстанцій, залишив касаційну скаргу Товариства без задоволення, а судові рішення – без змін.

Суд виходив з того, що на виконання вимог статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням вимог Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та з метою цілісного відстеження стану, тенденцій, ефективності функціонування і розвитку ринку двосторонніх договорів НКРЕКП затверджено постанову від 10 березня 2021 року № 390, якою визначено зміст, порядок, термін та формат надання інформації до НКРЕКП сторонами двостороннього договору, що входять до складу одного вертикально інтегрованого суб`єкта або є афілійованими між собою, про предмет договору, ціну електричної енергії та/або порядок її розрахунку (формування), обсяг електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії, строки та порядок постачання електричної енергії.

Суд врахував, що нормами Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено обов`язок суб`єкта господарювання щодо інформування Регулятора про предмет договору, ціну електричної енергії та/або порядок її розрахунку (формування), обсяг електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії, строки та порядок постачання електричної енергії.

Крім того, Суд прийняв до уваги, що передумовою для прийняття спірної постанови слугувало те, що поширеною практикою серед учасників ринку є укладання ними двосторонніх договорів на купівлю-продаж електричної енергії, які містять загальні положення, а обсяги купівлі-продажу електричної енергії, ціна та графік погодинних обсягів, тощо, визначаються додатковими угодами до цих договорів, переважно на місячній основі. При цьому, більшість учасників ринку, які входять до складу одного вертикально інтегрованого суб`єкта або є афілійованими до них, надають інформацію лише щодо основного двостороннього договору, укладаючи при цьому двосторонні угоди до нього. Наведене унеможливлює отримання Регулятором повної та достовірної інформації про ціну та обсяги купівлі-продажу електричної енергії, перешкоджає здійснення повноцінного моніторингу ринку електричної енергії.

Верховний Суд, виходячи із системного тлумачення положень статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», статті 3, частини першої статті 5, пункту 10 частини третьої статті 6, частини четвертої статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил ринку, сформулював правовий висновок, відповідно до якого НКРЕКП для належного здійснення державного регулювання ринку електричної енергії уповноважений у процесі здійснення моніторингу ринку отримувати необхідну інформацію від учасників такого ринку, у тому числі, від сторін двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії, що входять до складу одного вертикально інтегрованого суб`єкта або є афілійованими між собою, зокрема, щодо предмету двостороннього договору, ціни електричної енергії та/або порядку її розрахунку (формування), обсяги електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії, строків та порядок постачання електричної енергії.

При цьому відсутність у частині четвертій статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії», прямої вказівки на право НКРЕКП отримувати інформацію щодо додаткових угод до двосторонніх договорів не є свідченням того, що НКРЕКП не уповноважена здійснювати моніторинг ринку за такими додатковими угодами, оскільки останні є невід`ємними складовими двосторонніх договорів, а також з огляду на те, що реалізація таких повноважень НКРЕКП слідує з інших положень законів (зокрема, статей 3, 5, 6 Закону України «Про ринок електричної енергії», статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»), у тому числі, в частині, що стосуються обсягу прав та повноважень НКРЕКП, а також обов`язків учасників ринку.

Постанова Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 640/10685/21 (адміністративне провадження № К/990/21171/22).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.