Депутати планують посилити відповідальність військовослужбовців за відмову виконувати накази начальника, бо судді «надто лояльні»

Народні депутати Володимир Арешонков та Олександр Дануца зареєстрували у Верховній Раді законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо злочинів проти встановленого порядку несення військової служби 9017. Ним планується зробити більш жорсткою відповідальність військовослужбовців за непокору начальникам.

Автори пропонують наступне.

Розширити умови застосування покарання за статтею 402 КК (Непокора). Тепер військові будуть нести відповідальність не лише за відкриту відмову виконати наказ начальника, інше умисне невиконання наказу, але й також за відмову виконати наказ чи розпорядження командира або начальника, а також інше умисне невиконання наказу чи розпорядження.

Аналогічно розширюється диспозиція статті 403 КК (невиконання наказу). Тепер кримінальна відповідальність також наставатиме за невиконання розпорядження.

У статті 404 (опір начальникові) як альтернативний склад злочину додається опір командирові.

Також посилюється покарання за статтею 405 КК (погроза або насильство щодо начальника). Відповідальність також наставатиме за погрозу командиру, а погроза вбивством або заподіяння тілесних ушкоджень, побоїв командиру або начальнику, якщо ці дії були вчинені із застосування бойових припасів, каратиметься мінімально 6 роками позбавлення волі.

Зміни також пропонуються до статті 425 (недбале ставлення до військової служби) і до статті 427 (залишення ворогові засобів ведення війни). Зокрема, за здачу чи залишення ворогу засобів ведення війни по статті 427 каратимуть не лише начальників, але й командирів.

«Авторами законопроекту було проаналізовано 188 обвинувальних вироків за вчинення злочинів, передбачених ч. 1-4 ст. 405 КК України, винесених протягом 2011-2021 рр. Даний аналіз свідчить про засудження 33 осіб за ч. 4 ст. 405 КК України (в редакції Закону України від 12.02.2015), що становить 18,13 % від загальної кількості військовослужбовців, визнаних винними в погрозі або насильстві щодо начальника за особливо кваліфікуючих ознак (вчинені групою осіб, із застосуванням зброї, в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці).

Санкція за вчинення цього злочину передбачає покарання у виді «позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років», що за класифікацією є тяжким злочином.

Незважаючи на те, що зазначена санкція передбачає за його вчинення лише один вид покарання, суди використовуючи положення ст. 69 КК України, виносили більш м’які покарання, зокрема: щодо 2-х засуджених тримання в дисциплінарному батальйоні, арешт з відбуванням на гауптвахті до 6-ти правопорушників, штраф як основне покарання – до 4-х осіб.

Позбавлення волі на певний строк, як вид покарання, суди застосовували 17 раз, з них реально лише двічі на строк 5 років і 1 рік. В інших 4-х випадках призначаючи покарання 5 років позбавлення волі, суди на підставі ст. 75 КК звільняли засуджених військовослужбовців від реального покарання, призначаючи його відбування з випробуванням, встановлюючи іспитовий термін тривалістю від одного до трьох років.

Незважаючи на таку «лояльність» окремих суддів, які виносили обвинувальні вироки в умовах дії особливого періоду, їх аналіз свідчить, що в 20-ти із 33-х разів злочини за ч. 4 ст. 405 КК України вчинялися військовослужбовцями, які перебували у стані алкогольного сп’яніння, у 13 випадках потерпілими були офіцери, 13 разів погроза або насильство вчинялися групою осіб, із застосуванням зброї 11 разів (у 10-ти випадках був використаний автомат і один раз пістолет), які використовувались як знаряддя вчинення інкримінуємих винним особам злочинів.

Аналіз 20-ти обвинувальних   вироків,   винесених   суддями   протягом 2022 року за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 405 КК України, засвідчує про зміни пріоритетів у застосуванні окремих видів покарань, які пов’язані із ізоляцією винних осіб за вчинення зазначених військових злочинів.

Так у 30 % від загальної кількості засуджених військовослужбовців протягом 2022 року застосовувався такий вид покарання як тримання в дисциплінарному батальйоні, у 20 % - арешт з відбуванням на гауптвахті. Разом з тим у 15 % продовжується винесення кримінальних покарань у виді 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Але профілактичний вплив на військовослужбовців від використання такого покарання не настільки ефективний, як застосування таких видів покарання, як арешт, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців навіть на мінімальний термін.

Засудження винних військовослужбовців у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 405 КК України до вказаних мір покарання за обставин, що особливо обтяжують покарання, не сприяє запобіганню військових кримінальних правопорушень. Тому законопроектом запропоновано підвищити мінімальну межу покарання у виді позбавлення волі на певний строк за ч. 4 ст. 405 КК України з 5-ти до 6-ти років», - пишуть автори у пояснювальній записці.

На їх думку, прийняття цього Закону дозволить

«посилити охорону командирів, начальників всіх рівнів,

посприяє покращенню військової дисципліни серед окремої категорії військовослужбовців, злочинні дії яких спрямовані на порушення принципу єдиноначальності, як одного з основоположних у побудові військових формувань, утворених відповідно до законів України».

«Крім того, посилення кримінальної відповідальності за військовий злочин, передбачений ст. 405 КК України, посприяє внесенню відповідних коректив до військово-кримінальної політики судів при розгляді військових кримінальних правопорушень в сторону посилення ефективності винесених покарань (обвинувальних вироків) на запобігання кримінальним правопорушенням серед військовослужбовців», - вважають депутати.

Нагадаємо, 24 січня 2023 року Володимир Зеленський підписав закон 2839-IX, яким низку військових злочинів прирівняли до корупційних.

Петиція про те, щоб ветувати відповідний законопроект №8271 щодо посилення покарання військовослужбовців перед підписанням закону Президентом набрала майже 35 тисяч голосів при 25 тисячах необхідних

Зокрема, суди тепер не можуть враховувати обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, і з урахуванням особи винного, пом’якшувати покарання засудженим за кримінальні правопорушення, передбачені:

• Стаття 403 Невиконання наказу начальника
• Стаття 405 Погроза або насильство щодо начальника
• Стаття 407 Самовільне залишення військової частини або місця служби
• Стаття 408 Дезертирство
• Стаття 429 Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю

Аналогічну заборону для судів встановлюють щодо можливості звільнити військовослужбовця від покарання з випробуванням.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.