Як відомо, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) на початку повномасштабного вторгнення виступило одним із ініціаторів відстрочки декларування для чиновників, депутатів та ін. Тоді припинилася перевірка декларацій, а для чиновників прибрали необхідність подавати декларації.
Згодом голова НАЗК Олександр Новіков заявив, що «взагалі ініціював перед Верховною Радою закон, щоб такі провадження, зареєстрованих через декларування, були закриті, щоб розвантажити правоохоронну систему для розслідування злочинів проти нацбезпеки, військових злочинів. З погляду суспільного інтересу ці справи важливіші [ніж декларування]».
Втім, наразі посли країн G7 та ЄС висловилися про необхідність якнайшвидшого відновлення електронного декларування та фінансового звітування політичних партій.
Ще півроку тому, 23 вересня 2022 року, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія зареєстрував законопроект «Про внесення змін до деяких законів України з метою виконання вимог Європейської комісії щодо набуття Україною статусу члена Європейського союзу» 8071, яким пропонується відновити обов’язок подання е-декларацій. Антикорупційний комітет схвалив цей документ ще 18 жовтня 2022 року.
Однак Голова комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики, представниця партії «Слуга народу» Анастасія Радіна розповіла «Судово-юридичній газеті», що частина депутатів поки заперечує щодо повернення електронного декларування.
«Зокрема, звучали питання щодо того, як можна вимагати декларувати майно, якщо воно пошкоджено, на окупованих територіях чи якщо втрачено правовстановлюючі документи», - зазначила очільник антикорупційного комітету.
9 лютого НАЗК процитувала слова керівника управління проведення повних перевірок НАЗК Андрія Пасічника під час дискусії в рамках Legal Anti-Corruption Forum про те, що для пришвидшення прийняття цього законопроекту можуть бути введені певні компроміси.
«Багато декларантів втратили майно чи документи. Тому ми передбачили в законопроекті, що декларант звільняється від відповідальності за невнесення інформації в декларацію, якщо це обумовлено воєнним станом», – зазначив Андрій Пасічник.
Він підкреслив, що навесні минулого року відтермінування подання декларацій стало обґрунтованим кроком, оскільки на початку повномасштабного вторгнення неможливо було це зробити якісно та вчасно. Тоді НАЗК виступило одним із ініціаторів відстрочки декларування. Зараз ситуація змінилася, і питання його повернення стало надзвичайно актуальним.
«Сподіваємось, що найближчим часом це буде зроблено. Якщо буде розрив на рік у процесі декларування, це нівелює можливість доведення неправомірної діяльності та отримання неправомірної вигоди», – зазначив керівник управління проведення повних перевірок НАЗК.
Також НАЗК підкреслює, що «Україна отримує значні кошти від донорів і міжнародних партнерів на відновлення інфраструктури, тому має бути особливий контроль за статками державних посадовців. Бо корупція, на жаль, під час війни не зникла».
Крім того, Андрій Пасічник нагадав, що відновлення декларування та реформи ключових сфер передбачено в Державній антикорупційній програмі (ДАП), яка наразі очікує затвердження Урядом.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Уряд планував розглядати проект ДАП 4 лютого, але поки не затвердив відповідну постанову.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.