Стало відомо, яке місце Україна посіла в Індексі сприйняття корупції-2022.
Нагадаємо, цей Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) – показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Сама організація не проводить власних опитувань. Індекс розраховують на основі 13 досліджень «міжнародних установ і дослідницьких центрів». При цьому методологія CPI отримала гриф затвердження від Єврокомісії.
Отже, Україна отримала за 2022 рік + 1 бал. Загалом зараз Україна на 116 місці зі 180 країн, і має 33 бали.
Так само 33 бали мають Алжир, Ангола, Замбія, Монголія, Сальвадор та Філіппіни. На один бал Україну випереджають Боснія і Герцеговина, Гамбія, Індонезія, Малаві, Непал, Сьєрра-Леоне — всі вони мають по 34 бали. Майже так само, але на бал менше, ніж Україна, — Домініканська Республіка, Кенія та Нігер.
Оцінка України, як зазначає Transparency International, була сформована на основі 8 досліджень. Серед тих факторів, що додали цей один бал, за словами дослідників, були відзначені такі:
«Набрані Україною 33 бали у 2022 році — це найвищий показник нашої країни з часу запуску оновленої методології СРІ. Таким чином за останні 10 років показник України зріс на 8 балів», - зазначили дослідники.
«Навіть в умовах війни ефект від боротьби з корупцією міг би бути відчутнішим. На думку Transparency International Ukraine, розвиток боротьби з корупцією стримували:
призупинення обов’язку політичних партій подавати фінансову та іншу звітність для перевірки НАЗК;
спроби послабити незалежність та інституційну спроможність антикорупційних органів. Зокрема, призначення обраного голови САП затягували понад півроку;
нереформований сектор судочинства, прокуратури та правоохоронних органів;
обмеження доступу до даних в умовах воєнного стану. Зняття обмежень, де це можливо та безпечно, суттєво знизило б ризики корупції, особливо під час відбудови;
добровільне е-декларування для чиновників на час воєнного стану. Доки ця норма в силі, антикорупційні органи не можуть перевіряти активи та декларації народних депутатів на доброчесність», - зазначають дослідники.
Для того, щоб Україна набрала більше балів, на їх думку, слід зокрема «Оновити органи суддівського самоврядування».
«Завершити конкурси й обрати професійних, незалежних і доброчесних керівників органів антикорупційної екосистеми: Агентства з розшуку та менеджменту активів, Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції.
Провести реформу конституційного правосуддя з урахуванням висновків Венеційської комісії. Провести прозорий конкурс з відбору суддів Конституційного Суду України. Оновити органи суддівського самоврядування, щоб суди нормально працювали, а судова реформа запустилася повноцінно.
Відкрити дані, де це можливо і не шкодить інтересам безпеки та оборони. Так само треба відновити обов'язкове електронне декларування, подання звітів політичних партій та функціонал органів, який обмежили через війну, окрім обґрунтованих винятків тощо», - перелічують подальший план дій дослідники.
«CPI вимірює саме сприйняття, а не фактичний рівень корупції. Вищий результат однієї країни у порівнянні з іншою не означає, що в першій менше корупції, ніж у другій — це означає, що перша сприймається як менш корумпована», - додають вони.
Абсолютний лідер цьогоріч — Данія із 90 балами. За нею йдуть Нова Зеландія та Фінляндія, обидві вони мають по 87 балів.
Слід зазначити, що Білорусь, як і Молдова, у цьому Індексі посідає 91 місце.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.