Рахункова палата повідомила про результати аудиту ефективності використання коштів держбюджету, виділених на забезпечення формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги, оплату послуг та відшкодування витрат адвокатів із надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Зокрема зазначається, що за 2019–2021 роки кількість звернень клієнтів до місцевих центрів щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги збільшилася на 14,5%. А кількість випадків призначень адвокатів, які надають таку допомогу, – на 17,6%.
Із 2019 по 2021 рік на безкоштовну правову допомогу населенню з держбюджету спрямували 1,4 млрд гривень.
Мін’юст і Координаційний центр із надання правової допомоги через неефективне управління бюджетними коштами вони не використали 19,6 млн грн, передбачених на формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги, та 35,2 млн грн – на оплату послуг та відшкодування витрат адвокатів із надання вторинної правової допомоги.
Оперативне управління бюджетними коштами погіршилося через низку факторів, серед яких зміна законодавства щодо розширення переліку суб’єктів права на безоплатну правову допомогу та кримінально-процесуального законодавства, внаслідок чого збільшилася середня вартість послуги адвоката.
Фахівці Рахункової палати встановили, що Мін’юст не оцінював ефективність функціонування системи внутрішнього контролю в Координаційному центрі. За три роки тут провели лише позаплановий внутрішній аудит щодо обґрунтування рівня зарплати працівників та розподілу фінансування між центрами з надання безкоштовної правової допомоги. Особу, яка б відповідала за внутрішній контроль в установі, не визначили.
Крім цього, Координаційний центр не здійснював усіх можливих заходів для заповнення значної кількості вакантних посад.
Зокрема, жодного разу за три роки не подав список вакансій до органів виконавчої влади, що реалізують держполітику в сфері зайнятості населення та трудової міграції. Висока плинність кадрів у ньому та в регіональних і місцевих центрах системи безкоштовної правової допомоги спричинена низьким рівнем оплати праці.
Також аудит виявив, що Мін’юст не забезпечив проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора Координаційного центру, із січня 2020 року його обов’язки виконує заступник керівника.
Зокрема у висновках Рахункова палата зазначає, що державними бюджетами на 2019–2021 роки Мін’юсту як головному розпорядникові бюджетних коштів затверджено бюджетні призначення на:
Аудит засвідчив, що до бюджетного запиту за КПКВК 3603030 на 2020 рік включено два напрями використання коштів (оплата послуг адвокатів з перевірки якості надання БВПД у кримінальних справах (11 317,5 тис. грн) та оплата послуг адвокатів з посередництва у кримінальних справах за участю неповнолітніх осіб (4 655,5 тис. грн), які на час подання такого запиту Порядком 130 не передбачались.
Водночас у паспорті бюджетної програми за КПКВК 3603030 на 2020 рік за рахунок цих коштів збільшено без обґрунтування потреби обсяги бюджетних асигнувань за напрямом «Оплата діяльності адвокатів з надання БВПД».
Через неефективне управління бюджетними коштами утворився залишок невикористаних відкритих бюджетних асигнувань за КПКВК 3603020: за зведеним кошторисом на 2019 рік – 6 199,5 тис. грн (1,6 відс. бюджетних призначень), на 2020 рік – 9 392,4 тис. грн (2,2 відс.), на 2021 рік – 4 019,4 тис. грн (0,7 відс.), а також за КПКВК 3603030: за зведеним кошторисом на 2019 рік – 365,8 тис. грн (0,1 відс.), на 2020 рік – 33 692,9 тис. грн (8,7 відс.), на 2021 рік – 1 178,3 тис. грн, (0,3 відс.). На погіршення оперативного управління бюджетними коштами вплинули, зокрема, зміни у законодавстві щодо розширення переліку суб’єктів права на БПД (збільшення/зменшення кількості виданих доручень) та у кримінально-процесуальному законодавстві, у тому числі у частині середньої вартості акта адвоката.
Залишок невикористаних асигнувань на нарахування на заробітну плату згідно з кошторисом Координаційного центру на 2019 рік становив 71 тис. грн, 2020 рік – 111,8 тис. грн, 2021 рік – 80,7 тис. грн, що зумовлено порушенням Мін’юстом вимог пункту 29 Порядку 228 (у редакції до внесення змін постановою КМУ від 17.11.2021 № 1192), у результаті якого до проєктів кошторисів включено видатки за КЕКВ 2120 «Нарахування на заробітну плату», розраховані в розмірі 22 відс. загального обсягу фонду оплати праці за КЕКВ 2111 «Заробітна плата», без врахування фонду оплати праці окремим категоріям працівників (особам з інвалідністю).
Як наслідок, у кошторисах видатки за КЕКВ 2120 на загальну суму 263,5 тис. грн затверджено з порушенням вимог пункту 29 Порядку 228, що згідно з пунктом 16 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу є порушенням бюджетного законодавства.
Встановлено, що Мін’юстом не здійснювалась оцінка функціонування системи внутрішнього контролю в Координаційному центрі. Протягом охопленого аудитом періоду в Координаційному центрі проведено лише позаплановий внутрішній аудит щодо обґрунтування рівня оплати праці працівників та розподілу фінансування між центрами з надання БПД, під час якого досліджувалась організація внутрішнього контролю в частині управління ризиками, що стосуються оплати праці та управління бюджетними коштами.
У Координаційному центрі не визначено окремої посадової особи, відповідальної за внутрішній контроль в установі, що створило ризик неотримання керівником об’єктивних висновків про стан внутрішнього контролю в установі, необхідних для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
Координаційним центром не вживались всі можливі заходи щодо заповнення значної кількості вакантних посад. Причина такої кількості вакантних посад та неможливості їх заповнення – висока плинність кадрів, зокрема, через низький рівень оплати праці як працівників Координаційного центру, так і регіональних та місцевих центрів системи БПД.
При цьому Координаційний центр у порушення вимог абзацу другого пункту 4 частини третьої статті 50 Закону 5067 з 01.01.2019 по 01.01.2022 не подавав до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформації про попит на робочу силу за формою 3- ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».
Мін’юстом не забезпечено виконання повноважень, визначених підпунктом 124 пункту 12 Положення 228. З початку 2021 року і на момент аудиту конкурс на зайняття посади директора Координаційного центру не проводився. Як наслідок, протягом трьох останніх років обов’язки директора Координаційного центру виконує його заступник.
Зазначене потребує термінового врегулювання Мін’юстом.
В цілому, аудит засвідчив, що Мін’юстом повністю виконано рекомендації, надані Рахунковою палатою за результатами попереднього контрольного заходу, Координаційний центр виконав 9 з 10-ти рекомендацій, 1 – частково (розроблено, але не затверджено Нормативи матеріально-технічного забезпечення і методики розрахунку потреб Координаційного центру з надання правової допомоги та його територіальних відділень).
За результатами аудиту РП рекомендувала Міністерству юстиції України:
Координаційному центру рекомендували:
Нагадаємо, що також Рахункова палата провела аудит щодо управління Мін’юстом науково-дослідними установами судових експертиз.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.