Вища рада правосуддя взяла перерву для прийняття рішення щодо Антикорупційної програми від НАЗК

19 січня відбувається перше засідання Вищої ради правосуддя у новому складі. Першим ВРП розглянула питання щодо затвердження своєї позиції до проекту постанови Кабміну «Про затвердження Державної антикорупційної програми  на 2023-2025 роки» (ДАП). Проект ДАП розроблявся НАЗК.

Головувала на засіданні найстарша за віком обрана на з’їзді суддів член ВРП Тетяна Бондаренко (раніше – суддя Миколаївського апеляційного суду).

«28 листопада 2022 року до ВРП надійшов лист НАЗК про висловлення пропозицій до проекту постанови КМУ про затвердження Державної антикорупційної програми.

9 грудня 2022 року Вища рада правосуддя надіслала НАЗК лист із пропозиціями та зауваженнями до проекту постанови про ДАП.

НАЗК листом від 16 січня 2023 року повідомило, що позицію ВРП, висловлену у листі від 9 грудня, не взято НАЗК до уваги, оскільки ВРП станом на 9 грудня 2022 року не була повноважною та не мала права розглядати цей документ», - зазначила вона.

Далі члени ВРП заслухали доповідь заступника керівника секретаріату – начальника відділу з питань запобігання і виявлення корупції секретаріату Вищої ради правосуддя Олександра Серьогіна.

Він озвучив чимало зауважень до проекту ДАП, зокрема, він зазначив, що частина запропонованих НАЗК заходів є зайвими, не передбаченими законодавством або необгрунтованими.

У доповіді були озвучені зауваження до норм програми стосовно запобігання конфлікту інтересів, кваліфікаційного оцінювання суддів, затвердження уніфікованих індикаторів доброчесності суддів.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що у зауваженнях від ВРП до Антикорупційної програми йшлося про те, що добір на посади членів Громадської ради доброчесності також потрібно якось врегулювати. Зокрема варто розглянути можливість запровадження для кандидатів на посади члені ГРД фахового тестування на визначення рівня професійної компетентності. Крім того, у ВРП запропонували проводити для кандидатів на посади членів ГРД тестування на виявлення загальних здібностей та особистих морально-психологічних якостей.

Після доповіді Олександра Серьогіна виступив заступник голови НАЗК Андрій Вишневський.

Він підкреслив, що 3 лютого 2023 року відбудеться саміт Україна-ЄС, а у березні відбуватиметься оцінювання того, як Україна виконала 7 вимог для того, щоб відкрилися переговори про членство.

«Відповідно, питання того, коли буде прийнята Антикорупційна програма, і як вона буде виконуватися, буде на порядку денному і ці питання будуть ставитися.

А пізніше, коли відкриються переговори, буде окремий розділ цих переговорів, який стосуватиметься антикорупційної політики. І якщо буде затверджено ДАП, то нам буде що сказати на цих переговорах, показати динаміку. Саме заради цього була сформована система індикаторів моніторингу результатів прогресу України», - Андрій Вишневський.

Також він підкреслив, що під реалізацію ДАП виділяються кошти, і їх отримають ті органи, які будуть виконувати цю Стратегію.

Зокрема, ці кошти отримає Державна судова адміністрація.

«Стосовно фінансування і заходів у сфері розвитку Інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС, електронного правосуддя – прим. ред.). Ми формулювання цих заходів погоджували з Державною судовою адміністрацією.

В бюджеті на 2023 за особистої підтримки прем’єр-міністра України, міністра фінансів, міністра Кабміну як виключення в умовах бюджетного дефіциту, тим не менше, було відкрито окрему бюджетну програму, спеціально присвячену реалізації Антикорупційної стратегії. Це демонструє пріоритетність цього для Уряду України, навіть у таких тяжких умовах.

Ми за підтримки віце-прем’єр-міністра з питань європейської інтеграції ведемо переговори з Європейською комісією про виділення бюджетної підтримки, тобто, грантових безповоротних коштів, але які йдуть безпосередньо у Державний бюджет України на реалізацію цієї Антикорупційної стратегії. Насамперед ІТ-систем, під які, звичайно, кошти державного бюджету дуже обмежені, або взагалі відсутні.

Уже на сьогодні в рамках 100 млн євро, які вже виділяються Єврокомісією на відбудову і розпорядником яких буде новооб’єднане Міністерство інфраструктури і розвитку територій (яке очолив Олександр Кубраков – прим. ред.) є попереднє бачення і домовленість, що частина цих коштів, в рамках бюджетної програми, про яку я сказав, підуть на виконання цієї Стратегії.

І, звичайно, вони підуть не лише Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК). В першу чергу, вони підуть, з цієї бюджетної програми, тим державним органам, які будуть реалізовувати заходи ДАП, зокрема ті, які потребують додаткового фінансування.

Державна судова адміністрація у даному контексті – один з таких органів.

Тобто, обмежень фінансових аж таких драматичних, на сьогодні немає», - зазначив Андрій Вишневський.

Врешті ВРП взяла перерву на кілька годин, аби сформулювати своє рішення.

Автор: В'ячеслав Хрипун, Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.