Велика Палата Верховного Суду наголосила, що при поданні позову через Електронний суд судовий збір розраховується з понижуючим коефіцієнтом

Особи, які після 4 жовтня 2021 року подали до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі «Про судовий збір». На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року по справі № 916/228/22.

При цьому надані Державною судовою адміністрацією України та Вищою радою правосуддя роз`яснення щодо того, що вказана норма (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір») не набрала чинності у порядку, встановленому Законом, не змінюють установленого порядку та умов набрання чинності нормативно-правовим актом.

За наведених мотивів у судів були відсутні підстави вимагати від компанії сплати судового збору без урахування понижуючого коефіцієнта, який підлягав застосуванню, з огляду на те, що позовну заяву було подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що вказана норма не може бути застосована як така, що не набрала чинності у встановленому законом порядку, що мало наслідком безпідставне залишення місцевим господарським судом поданої позовної заяви без руху та повернення її з посиланням на неусунення позивачем недоліків у встановлений строк, підкреслила ВП ВС.

Обставини справи

У січні 2022 року ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» звернулося до Управління освіти сільської ради з позовом про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію; також просило стягнути з Управління на свою користь судовий збір у розмірі 1 984,80 грн.

Позовна заява була сформована в системі «Електронний суд».

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасною та неповною cплатою відповідачем заборгованості за спожиту активну електричну енергію, на суму якої також нараховано пеню та передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу нарахування.

Ухвалою суду позовну заяву Компанії залишено без руху та встановлено позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів доплати судового збору за подання позову в розмірі 496,20 грн.

Суд першої інстанції вказав, що позовну заяву компанія подала з порушенням вимог статті 164 ГПК, оскільки сплатила за подання позову судовий збір у сумі 1 984,80 грн, що менше на 496,20 грн, ніж установлено законом.

Згодом до суду першої інстанції від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви, в якому він наполягав, що при зверненні з позовом судовий збір був сплачений ним у розмірі, який передбачений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із чим відсутні підстави для доплати судового збору, яка визначена ухвалою суду від 01.02.2022.

Ухвалою Господарський суд Одеської області подану позовну заяву Компанії з додатками до неї повернув заявнику.

Мотивував тим, що позивач у визначений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, оскільки не надав на виконання вимог ухвали суду від 01.02.2022 доказів доплати судового збору в розмірі 496,20 грн, що є підставою для повернення заяви відповідно до частини шостої статті 174 ГПК.

Південно-західний апеляційний господарський суд залишив апеляційну скаргу компанії без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області - без змін; стягнув з Компанії на користь Державного бюджету України 496,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.02.2022.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що норма частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», яка передбачає застосування понижуючого коефіцієнта в разі подання передбачених цією статтею процесуальних документів в електронній формі, не набрала законної сили.

Також суд апеляційної інстанції вказав, що при поданні апеляційної скарги Компанія сплатила судовий збір у розмірі 1 984,80 грн, тоді як судовий збір за апеляційний перегляд ухвали місцевого господарського суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2 481 грн (підпункт 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»), отже, з Компанії на користь Державного бюджету України підлягає стягненню 496,20 грн.

У липні 2022 року Компанія подала касаційну скаргу. На її думку, суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували частину третю статті 4 Закону України «Про судовий збір» без урахування висновків Верховного Суду, викладених в ухвалах від 14.12.2021 у справі № 9901/454/21, від 31.01.2022 у справі № 316/356/20, від 03.02.2022 у справі № 300/1617/21, від 14.02.2022 у справі № 560/4216/21, від 15.02.2022 у справі № 560/8629/21, від 20.10.2021 у справі № 914/2410/21 та постанові від 01.06.2022 у справі № 540/5134/21. Аналогічна позиція також викладена в ухвалі Верховного Суду від 20.10.2021 у справі № 914/2410/21.

Суди неправильно проаналізували норми підпункту 1 пункту 17 розділу 4 Закону України від 26.05.2021 № 2147а-VIII«Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон 2147), Закону України від 27.04.2021 № 1416-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами відповідно до Закону 2147) в частині наявності у сторін права застосувати коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору в разі подання процесуальних документів в електронній формі.

Ні ГПК України, ні інший закон не передбачає можливості або процедури, за якою можна нівелювати (зупинити, перервати) перебіг строку набрання чинності нормами закону (окрім прийняття іншого закону), який у цьому випадку розпочав свій перебіг із вчинення визначеної абзацом третім пункту 17.16 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України дії - публікації оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

04.09.2021 в газеті «Голос України» № 168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку. Ці підсистеми почали офіційно функціонувати з 05.10.2021, тобто функціонували станом на час звернення до місцевого господарського суду з позовом у цій справі.

При зверненні з позовною заявою судовий збір був сплачений у розмірі, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір», а суди відповідно до частини третьої статті 236 ГПК України при застосуванні цієї норми до спірних правовідносин мали врахувати відповідні висновки Верховного Суду.

Повернувши позовну заяву без врахування зазначених норм законодавства, суд першої інстанції обмежив право Позивача на справедливий суд, передбачене статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Розгляд справи Верховним Судом

Ухвалою від 16.08.2022 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду поновив Компанії строк на касаційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 14.02.2022 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та прийняв до розгляду цю справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою від 12.09.2022 КГС ВС передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин третьої, четвертої статті 302 ГПК України, оскільки вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду.

Обґрунтовуючи підстави передачі справи до Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів КГС ВС в ухвалі послалася на висновки, викладені в ухвалах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (далі - КЦС ВС) від 31.08.2022 у справі № 697/2653/21, від 02.09.2022 у справі № 757/58253/21-ц, від 25.08.2022 у справі № 753/19205/21, від 22.08.2022 у справі № 753/20452/21, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - КАС ВС) від 01.09.2022 у справах № 560/17679/21, № 380/1733/22, № 560/2575/22, від 02.09.2022 у справах № 200/13518/21, № 380/18728/21, від 22.08.2022 у справі № 460/14053/21, від 30.08.2022 у справі № 460/15582/21, у справах, зазначених Скаржником, - ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 9901/400/20, ухвалах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 9901/454/21, від 31.01.2022 у справі № 316/356/20, від 03.02.2022 у справі № 300/1617/21, від 14.02.2022 у справі № 560/4216/21, від 15.02.2022 у справі № 560/8629/21 та постанові від 01.06.2022 у справі № 540/5134/21, а також в інших, в яких Верховний Суд застосовує коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору в разі подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому частиною першою цієї статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Залишаючи подану позовну заяву без руху, суд першої інстанції вказав позивачу на необхідність доплатити судовий збір у сумі 496,20 грн, оскільки сплачена ним сума судового збору у сумі 1 984,80 грн є меншою, ніж встановлено законом.

Суд вказав, що частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір», яка встановлює понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8 для сплати судового збору у разі подання до суду документів у електронній формі, не набрала чинності, оскільки у відповідному оголошенні Вищої ради правосуддя про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС не містилося інформації про уведення в дію саме підпункту «б» підпункту 1 пункту 17 параграфа 1 розділу 4 Закону 2147.

Отже, були відсутні підстави для застосування понижуючого коефіцієнта до ставки судового збору, яка підлягала сплаті при зверненні з позовом у цій справі.

За частиною третьою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС).

ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Згідно із частиною сьомою, абзацами першим та другим частини восьмої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Разом з цим підпунктом 17 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України передбачено, що до визначення Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (підпункти 17.1 - 17.3).

Абзацами двадцять першим - двадцять третім підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України визначено, що створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно.

Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 17 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).

Аналогічні положення містяться також в розділах «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).

Законом 2147 до статті 4 Закону України «Про судовий збір» включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт «б» підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).

04.09.2021 в газеті «Голос України» № 168 опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС, яким Вища рада правосуддя повідомила, що відповідно до пункту 2 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

З початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистем відеоконференцзв`язку:

вводяться в дію підпункт 1 пункту 3, підпункт «а» підпункту 3 пункту 17, пункт 19 § 1 розділу 4 Закону; підпункт 5 пункту 7 § 1 розділу 4 Закону - в частині щодо можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, функціонування офіційних електронних адрес та процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет);

зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу VIІI«Перехідні положення» ЦПК України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VIІ «Перехідні положення» КАС України; підпунктом 17.7 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України, підпунктом 15.7 підпункту 15 пункту 1 розділу VIІI «Перехідні положення» ЦПК України, підпунктом 15.8 підпункту 15 пункту 1 розділу VIІ «Перехідні положення» КАС України - в частині фіксування судових засідань, що проводяться в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеконференцзв`язку.

Зазначені вище дії вчиняться з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

Так, у вказаному оголошенні відсутні посилання на уведення в дію положень Закону 2147 в частині змін щодо включення у статтю 4 Закону України «Про судовий збір» частини третьої стосовно застосування понижуючого коефіцієнта при поданні до суду документів в електронній формі.

Разом з цим порядок набрання чинності наведеним положенням був передбачений у самому Законі 2147, абзацом четвертим § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 якого було визначено, що підпункт «б» підпункту 1 пункту 17 цього розділу вводиться в дію з дня початку функціонування підсистеми (модуля) ЄСІТС, що забезпечує функціонування процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет).

Отже, Законом 2147 був визначений порядок набрання чинності вказаним положенням, що пов`язується із днем початку функціонування підсистеми (модуля) ЄСІТС, яка забезпечує функціонування процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет).

При цьому на офіційному сайті Верховної Ради України опублікована редакція Закону України «Про судовий збір» з урахуванням змін, внесених Законом 2147, у тому числі в частині доповнення частиною третьою статті 4, яка має статус чинної з 04.10.2021, тобто була чинною станом і на час звернення Компанії з позовом - 28.01.2022.

З огляду на наведене у Позивача були обґрунтовані підстави вважати, що у разі подання ним позовної заяви в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору має бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Велика Палата Верховного Суду у своїх висновках також враховує, що у Доповіді «Верховенство права», схваленій Європейською комісією «За демократію через право» на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25 - 26.03.2011) (CDL-AD (2011) 003rev), зазначено, що держава зобов`язана дотримуватись законів, які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю; передбачуваність означає, що закон має бути… проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку (пункт 44); юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними (пункт 46); юридична визначеність також означає, що держава загалом повинна дотримуватись узятих на себе певних зобов`язань, виконувати покладені на неї певні функції чи виголошені нею перед людьми певні обіцянки (поняття «законні очікування») (пункт 48).

Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».

При цьому надані Державною судовою адміністрацією України в листі від 29.10.2021 № 10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30.11.2021 № 28581/0/9-21 роз`яснення щодо того, що вказана норма (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір») не набрала чинності у порядку, встановленому Законом, не змінюють установленого порядку та умов набрання чинності нормативно-правовим актом.

За наведеного у Компанії, яка подала позовну заяву у цій справі в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», не було підстав вважати, що частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір» не набрала законної сили та не може бути застосована станом на час подання нею позовної заяви у цій справі.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

За наведених мотивів у суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, були відсутні підстави вимагати від Компанії сплати судового збору без урахування понижуючого коефіцієнта, який підлягав застосуванню, з огляду на те, що позовну заяву було подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що вказана норма не може бути застосована як така, що не набрала чинності у встановленому законом порядку, що мало наслідком безпідставне залишення місцевим господарським судом поданої позовної заяви без руху та повернення її з посиланням на неусунення Позивачем недоліків у встановлений строк.

Відтак Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновку Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», викладеного у постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 540/5134/21.

Отже, ВП ВС постановила

• касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» задовольнити.
• Скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.02.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022.
• Справу № 916/228/22 направити для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.