Як відомо, 15 грудня набув чинності закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (законопроект №5369).
Голова Окружного адміністративного суду міста Києва Павло Вовк прокоментував для «Судово-юридичної газети» питання реалізації нового закону та передачі справ.
До якого суду наразі мають звертатися позивачі, які направляли позови до ОАСК, але мають намір подати заяви про зміну позовних вимог, доповнення до позову тощо?
У таких випадках позивачі повинні звертатись із зазначеними процесуальними документами до Київського окружного адміністративного суду.
Який об’єм справ має передати ОАСК до іншого суду? Чи є реальним передати усі справи та матеріали у строк 10 днів? Хто має передати ці справи, якщо суд фактично ліквідовується?
Окружний адміністративний суд міста Києва готовий передати Київському окружному адміністративному суду всі справи, які є у його володінні. Зокрема, це справи і матеріали, які є у провадженні ОАСК (понад 60 тис.), а також справи, які обліковуються в архіві суду (понад 300 тис.). Чи дозволять кадрові та інші ресурси КОАС прийняти такий обсяг справ – це вже інше питання.
Кожен, хто хоча б один день працював в судовій системі, розуміє, що зробити це за 10 днів неможливо. Зазначимо, що відповідно до п. 9 ст. 19 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» порядок здійснення відповідних заходів, пов’язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією суду визначається законом про утворення, реорганізацію чи ліквідацію такого суду.
Приймаючи поспіхом Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», законодавець такий порядок не визначив, а лише поклав на Кабінет Міністрів України та Державну судову адміністрацію України вжиття заходів в межах їх компетенції. Тож повноважність цих органів у процесі ліквідації суду під великими сумнівом.
Які організаційні питання можуть спіткати процес передачі справ та ліквідації суду?
Ліквідація державного органу – непростий організаційний процес, а якщо вона позбавлена доцільності та змісту, то це його лише ускладнює. Організаційних питань стосовно ліквідації вже чимало, а буде ще більше. Їх повинен буде вирішувати ліквідатор.
Що змістовно означає ліквідація суду? Чи вже вирішено ДСА питання стосовно створення ліквідаційної комісії, долі працівників апарату судів, майна суду?
Змістовно ліквідація суду може означати, що у правовій державі допускається ухвалення політично мотивованих рішень всупереч норм і положень чинного законодавства. Такий підхід матиме лише негативні наслідки.
Їх, власне, вже відчули громадяни, які у перший же день припинення здійснення правосуддя ОАСК звертались до суду та виказували своє занепокоєння щодо подальшого розгляду їх справ.
Якщо ми орієнтуємось на запит суспільства, то чи роз’яснював хтось громадськості яким чином вони зможуть тепер захистити свої права у справах з державними органами? Очевидно, що ні. Лише у тих осіб, хто підбурював до цього суто політичного рішення та створював мильну бульбашку навколо цього процесу, ліквідація державного органу не викликає занепокоєння. Однак, і вони скоро відчують його наслідки.
Стосовно створення ліквідаційної комісії, то наразі нам про це нічого невідомо.
Як урегульовано процедуру припинення суду як юридичної особи у даному випадку?
Припиненням юридичної особи, як і всіма організаційними питаннями, як вже було зазначено, повинен займатись ліквідатор. Головне, щоб їх вирішення відбувалось з дотриманням положень чинного законодавства у цій сфері.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.