Висновки Етичної ради щодо кандидата на посаду члена ВРП не можуть бути самостійним предметом судового розгляду, — ВП ВС

14:16, 15 грудня 2022
Велика Палата Верховного Суду задовольнила апеляційну скаргу Етичної ради, вказавши у постанові, за яких умов Етична рада не є суб`єктом владних повноважень, який може бути відповідачем.
Висновки Етичної ради щодо кандидата на посаду члена ВРП не можуть бути самостійним предметом судового розгляду, — ВП ВС
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Раніше «Судово-юридична газета» писала про позиції Великої Палати Верховного Суду щодо оскарження рішень Етичної ради, а також про окрему думку суддів ВП ВС стосовно такого оскарження.

У постанові від 1 грудня 2022 року ВП ВС підсумувала, чи оскаржують та куди рішення Етичної ради (справа № 990/126/22).

Обставини справи

У вересні 2022 року позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Етичної ради, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Етичної ради щодо реагування на заяву позивача;

- зобов`язати зняти з розгляду певну кандидатуру до Вищої ради правосуддя.

КАС ВС ухвалою від 6 вересня позовну заяву передав за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд установив, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Судове рішення мотивовано тим, що ч. 4 статті 22 КАСУ передбачено вичерпний перелік суб`єктів, які можуть бути відповідачами у справах, що підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції. Натомість Етична рада є суб`єктом, який відсутній у переліку, визначеному статтею 22 цього Кодексу.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що, звертаючись із цим позовом до КАС ВС, позивач порушив правила інстанційної підсудності, а тому позовну заяву необхідно передати за зареєстрованим місцем проживання позивача до Дніпропетровського ОАС. При цьому позивачу роз`яснено, що він не позбавлений права на вирішення цього спору адмінсудом за місцезнаходженням відповідача.

КАС ВС зауважив, що питання відповідності позовної заяви вимогам КАС, у тому числі встановленого законом права особи на звернення з позовом, не вирішувалось, оскільки таке має вирішуватися компетентним на те судом.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Етична рада подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі вона, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу КАС ВС та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На обґрунтування скарги вказала, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про віднесення до інстанційної юрисдикції місцевих адміністративних судів справ про оскарження рішень, дій або бездіяльності Етичної ради.

Позиція ВП ВС

Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Законом №1635-IX, який набрав чинності 5 серпня 2021 року, доповнено розділ VII «Перехідні положення» КАСУ пунктом 3, відповідно до якого Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо рішень, дій чи бездіяльності органів, які оцінюють членів Вищої ради правосуддя відповідно до Закону №1635-IX.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1635-IX усі справи, пов`язані з оскарженням рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), проводять оцінювання членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення), оцінювання членів Вищої ради правосуддя підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції та Великій Палаті Верховного Суду як суду апеляційної інстанції.

Отже, Верховний Суд є судом першої інстанції для розгляду питань щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу, який має повноваження оцінювати членів Вищої ради правосуддя. Цим органом є Етична рада як стосовно власне такого оцінювання, так і стосовно сприяння органам, що обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності. Проте вказане не означає, що всі спори з Етичною радою належать до предметної юридисдикції адміністративного суду.

Законом №1635-IX доповнено також Закон № 1798-VIII статтею 9-1, частиною першою якої передбачено, що Етична рада утворюється з метою сприяння органам, що обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності.

Перелік органів, до компетенції яких віднесено вирішення питання про обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя, визначено у статті 131 Конституції України, за змістом якої Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох - обирає з`їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох - призначає Президент України, двох - обирає Верховна Рада України, двох - обирає з`їзд адвокатів України, двох - обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох - обирає з`їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Порядок обрання (призначення) цими органами членів Вищої ради правосуддя визначений статтями 10-13, 16 та 17 Закону № 1798-VIII.

Повноваження Етичної ради як органу, покликаного сприяти цим суб`єктам обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя в питаннях встановлення відповідності кандидатів критеріям професійної етики та доброчесності, визначені у статті 9-1 Закону № 1798-VIII.

Етична рада є допоміжним органом, який лише сприяє суб`єктам обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя у встановленні відповідності кандидата на цю посаду критеріям професійної етики та доброчесності, не маючи при цьому повноважень ухвалювати остаточне рішення щодо призначення на цю посаду або звільнення з неї.

Остаточні рішення, які створюють правові наслідки для кандидатів на посаду членів Вищої ради правосуддя, ухвалюються саме за результатами голосування з`їзду суддів України, з`їзду адвокатів України, всеукраїнської конференції прокурорів, з`їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, Верховної Ради України (щодо обрання членів Вищої ради правосуддя), а також Президентом України (щодо їх призначення). Відповідно таке рішення суб`єкта обрання чи призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя має правове значення виключно для особи, щодо якої воно постановлене, і може бути оскаржено в судовому порядку лише такою особою.

Висновки Етичної ради щодо відповідності або невідповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності самі по собі не мають наслідком обрання / призначення на відповідну посаду, а є лише однією з умов для розгляду цих питань компетентним органом (етапом у процедурі обрання / призначення члена Вищої ради правосуддя), тобто не зумовлюють самостійних правових наслідків, а відтак не можуть бути самостійним предметом судового розгляду.

З урахуванням послідовності (стадійності) прийняття рішення про обрання / призначення члена Вищої ради правосуддя судовий контроль має здійснюватись щодо остаточного рішення, яке уповноважені приймати з`їзд суддів України, Президент України, Верховна Рада України, з`їзд адвокатів України, всеукраїнська конференція прокурорів, з`їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. В іншому випадку може виникнути ситуація, за якої оцінка наявності або відсутності підстав для обрання / призначення кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя буде надана до вирішення цього питання компетентним суб`єктом або всупереч волі органу, який сприяє обранню / призначенню членів Вищої ради правосуддя.

Таким чином, аналіз наведених вище приписів законодавства України дає змогу дійти висновку, що спір з Етичною радою з приводу оскарження її рішень, дій або бездіяльності (крім як щодо оцінювання членів Вищої ради правосуддя), зокрема оскарження висновку щодо відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності, а також списку кандидатів, рекомендованих для обрання на цю посаду, не належить до юрисдикції судів України (у тому числі не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства), а Етична рада у таких правовідносинах не є суб`єктом владних повноважень, який може бути відповідачем. Водночас до предметної юрисдикції адміністративного суду належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Етичної ради у зв`язку з оцінюванням нею членів Вищої ради правосуддя, як це визначено пунктом 5 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 1635-IX і пунктом 3 розділу VII «Перехідні положення» КАС України у редакції Закону № 1635-IX.

Зважаючи на межі апеляційного перегляду, ВП ВС повторює раніше висловлену позицію про те, що питання відповідності позовної заяви вимогам КАС України, у тому числі щодо встановленого законом права особи на звернення з адміністративним позовом, має вирішуватися компетентним на те судом (постанова від 11 серпня 2022 року у справі № 990/54/22), який залежно, зокрема, від предмета позову має ухвалити рішення про відкриття провадження в адміністративній справі чи про відмову у його відкритті.

У справі, яка переглядається, позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Етичної ради, у якому оскаржує допущену, на його думку, бездіяльність Етичної ради щодо реагування на його заяву відносно кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя та у зв`язку із цим просить суд зобов`язати відповідача вчинити певні дії, а саме: зняти з розгляду Етичною радою кандидатуру до Вищої ради правосуддя.

Таким чином, Верховний Суд є судом першої інстанції для вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження у цій справі з урахуванням висновків цієї постанови та положень, визначених пунктом 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1635-IX і пунктом 3 розділу VII «Перехідні положення» КАС у редакції Закону № 1635-IX.

З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність передачі позовної заяви за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 9901/120/22 (провадження № 11-99заі22).

Отже, ВП ВС апеляційну скаргу Етичної ради задовольнила, а ухвалу КАС ВС скасувала, а направивши справу для продовження розгляду до цього ж суду.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики