Як відомо, у парламенті довгий час існувала практика, коли приймався певний закон, проти якого категорично виступали народні депутати, вносити постанови про скасування прийняття такого закону. Це могло як мати під собою обґрунтування – наприклад, проголосований законопроект не відповідає тексту, поданому на підпис Голові Ради, так і не мати. Таким чином, підписання закону спікером відкладалося, доки на засіданні Ради не буде розглянуто постанову про скасування голосування за нього.
Втім, 13 грудня Рада ухвалил закон про внесення зміни до пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо вдосконалення електронної форми документообігу у Верховній Раді України» (законопроект №8241).
Він передбачає, що народні депутати більше не зможуть зупиняти процес підписання законів, які, на їх думку, прийняті з порушенням законодавчої процедури. Хоча проти опції блокування спочатку має проголосувати більшість парламенту (226 депутатів), однак зрозуміло, що за умови наявності у залі депутатів, які голосували «за» прийняття закону, вони ж, скоріше за все, і підтримають його невідкладне підписання.
«За рішенням Верховної Ради України, прийнятим більшістю народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, закони, прийняті Верховною Радою України в умовах дії воєнного стану, невідкладно підписуються Головою Верховної Ради України та направляються Президентові України.
В такому випадку процедури, передбачені частиною третьою статті 130 Регламенту Верховної Ради України, не застосовуються», - записали у законі.
Нагадаємо, частина 3 ст. 130 Регламенту передбачає, що у разі виявлення порушень законодавчої процедури, передбаченої цим Регламентом, наслідком чого може бути скасування результатів голосування, а також у разі подання на підпис Голові Верховної Ради України тексту закону, не ідентичного тексту законопроекту, прийнятого Верховною Радою, народний депутат у дводенний строк може звернутися із заявою до Голови Верховної Ради України з обґрунтованою пропозицією про внесення уточнень до прийнятого закону. У цьому разі Голова Верховної Ради України не підписує закон без розгляду зазначених пропозицій Верховною Радою у порядку, передбаченому цим Регламентом.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.