Голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна зареєструвала 6 грудня законопроект 8267 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення оподаткування прибутку підприємств в частині прибутків, пов’язаних з пропозицією, обіцянкою або наданням неправомірної вигоди службовій особі, у тому числі посадовій особі іноземної держави, або зловживанням впливом чи іншим отриманням незаконних подарунків або хабарів.
Які зміни пропонують
Законопроектом пропонується внести зміни до статей 134 та 135 Податкового кодексу України щодо встановлення заборони під час обрахунку податку на прибуток підприємств на зменшення грошового вираження об’єкту оподаткування на прибутки (доходи) визначені новим підпунктом 134.1.9. пункту 134.1. ст. 134 ПК України.
Зокрема, на прибуток (дохід) платника податків, що пов’язаний з пропозицією, обіцянкою або наданням неправомірної вигоди службовій особі або зловживанням впливом чи іншим незаконним отриманням подарунків або хабарів.
При цьому, службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів.
Як вказує автор, прийняття проекту та його реалізація забезпечить встановлення на законодавчому прямої заборони під час обрахунку податку на прибуток підприємств зменшувати грошове вираження об’єкту оподаткування на прибутки (доходи) визначені новим підпунктом 134.1.9. пункту 134.1. ст. 134 ПК України.
«Вказане забезпечить оподаткування хабарів, незаконних подарунків в тому числі, наданих посадовим особам іноземних держав, незалежно від відкриття розслідування правоохоронними органами або порушення судового провадження», - додає Анастасія Радіна.
Навіщо потрібен законопроект
Як зазначають автори, наразі Україна не є державою-учасницею Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях (Антикорупційна конвенція ОЕСР) та не ратифікувала її.
Разом з тим, зважаючи, що вказана Конвенція є одним із ключових міжнародних документів у сфері подолання корупції, а також вважається одним із найвищих антикорупційних стандартів, необхідних для наближення членства держави в Європейському Союзі, Україна вживає всіх заходів задля забезпечення приєднання до неї.
Так, Указом Президента від 28.07.2022 року № 539/2022 було створено робочу групу з напрацювання пропозицій щодо участі України в Робочій групі з питань боротьби з хабарництвом у міжнародних комерційних операціях Організації економічного співробітництва та розвитку. Метою діяльності даної групи є розробка необхідних проектів законодавчих актів та здійснення інших дій, необхідних для наближення членства України в Робочій групі.
Більше того, Україна була представлена на двох останніх засіданнях Робочої групи та створює умови для підтримання постійної комунікації, як з Секретаріатом Робочої групи, так і з іноземними делегаціями.
Щодо змісту Антикорупційної конвенції ОЕСР
Стаття 1 Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях зобов’язує сторони вжити всіх необхідних заходів для того, щоб згідно з законодавством сторін навмисна пропозиція, обіцянка або надання будь-якою особою будь-якої неправомірної грошової чи іншої вигоди іноземній посадовій особі, для цієї посадової особи або для третьої особи, з метою, щоб службова особа діяла або утримувалася від дій, пов’язаних із виконанням службових обов’язків, для отримання або збереження ділової чи іншої неправомірної вигоди при веденні міжнародного бізнесу, були кримінальним злочином.
Положення національного законодавства, у тому числі Кримінальний кодекс за своїм змістом, у переважній більшості, узгоджуються з вимогами Конвенції та забезпечують її виконання.
Так, відповідно до законодавства України, яке враховує в т.ч. норми Конвенції ООН проти корупції, «хабарництво» є кримінальни правопорушенням, яке розповсюджується в тому числі на посадових осіб іноземних держав.
Варто зауважити, що у зв’язку з необхідністю розширення переліку предметів корупційних кримінальних правопорушень в законодавство України замість терміну «хабарництво» було імплементовано термін «неправомірна вигода», визначення якого наведено у примітці до ст. 364-1 КК і який включає як неправомірну вигоду матеріального характеру – по суті сам хабар – так і неправомірну вигоду нематеріального чи негрошового характеру.
Наразі термін «хабар» вживається лише у п. 164.2.12. ст. 164 Податкового Кодексу України у контексті бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
КК України оперує поняттям «службова особа», зміст якого розкривається в ст. 18 та примітці до ст. 364 КК України.
Також, вказаними нормами КК України визначено що службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів.
Частиною 1 ст. 369 КК України встановлена кримінальна відповідальність за пропозицію чи обіцянку службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Крім того, в Україні встановлена кримінальна відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 369-2 КК України «Зловживання впливом»). Згідно з приміткою до зазначеної статті, до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, також належать службові особи, вказані у ч. 4 ст. 18 КК України.
Кримінальна відповідальність за національним законодавством передбачена також і у випадках умисної спільної участі декількох суб’єктів у його вчиненні – окрім виконавця чи співвиконавця, також для організатора, підбурювача та пособника (ст. 26, 27 КК України).
Згідно зі ст. 14, 16 КК України, готування до кримінального правопорушення (включно зі змовою на його вчинення) також тягне за собою кримінальну відповідальність. Але у тому випадку, коли КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до двох років або інше, більш м’яке покарання – готування до кримінального правопорушення не тягне за собою відповідальності. Цей виняток є застосовним у випадку з діянням, передбаченим ч. 1 ст. 369-2 КК України (максимальним покаранням є позбавлення волі на строк до двох років).
Ст. 15, 16 КК України передбачають кримінальну відповідальність за замах на вчинення кримінального правопорушення, яке не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі особи.
За вчинення діянь, визначених у ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі, на строк що перевищує один рік – такий строк є достатнім для видачі особи, наприклад, відповідно до Європейської конвенції про екстрадицію. Перелік застосовних покарань за підкуп національних та іноземних посадових осіб є ідентичним, оскільки одні й ті самі норми КК України застосовуються у таких випадках.
Отже, загалом можна констатувати, що положення законодавства України про кримінальну відповідальність забезпечують високий рівень виконання Україною зобов’язань щодо криміналізації хабарництва як у публічній, так і у приватній сфері.
Однак, є низка вимог, які потребують внесення змін до законодавства України, зокрема, Податкового кодексу України (ПК України).
Зокрема, однією, не менш важливою вимогою як і самої Антикорупційної конвенції ОЕСР, так і правових актів до неї, таких як, Рекомендація Ради щодо податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях, OECD/LEGAL/0371, є вимога до сторін щодо чіткої заборонити здійснення податкового вирахування хабарів іноземним посадовим особам для всіх цілей оподаткування ефективним чином.
Така заборона, відповідно до Рекомендації Ради, повинна бути встановлена законом або за допомогою будь-якого іншого обов’язкового засобу, що має таку саму силу. При цьому, згідно вказаній Рекомендації Ради, відмова у податковому вирахуванні не залежить від відкриття розслідування правоохоронними органами або порушення судового провадження.
Законодавство України, зокрема, податкове, не містить відповідних положень, які б встановлювали такі заборони під час оподаткування прибутків юридичних осіб. Натомість, передбачено оподаткування доходів фізичних осіб, що виникли внаслідок отримання неправомірної вигоди (п. 162.1 ст. 162, п. 164.2 ст. 164, п. 164.2.12. ст. 164 ПК України).
Таким чином, задля забезпечення виконання вимоги щодо чіткої заборони здійснення податкового вирахування хабарів, з метою наближення законодавства України до Антикорупційної конвенції ОЕСР та правових актів до неї, є необхідним внесення змін до ПК України щодо встановлення заборони під час обрахунку податку на прибуток підприємств на зменшення грошового вираження об’єкту оподаткування на прибутки (доходи) визначені новим підпунктом 134.1.9. пункту 134.1. ст. 134 ПК України.
Зокрема, на прибуток (дохід) платника податків, що пов’язаний з пропозицією, обіцянкою або наданням неправомірної вигоди службовій особі або зловживанням впливом чи іншим незаконним отриманням подарунків або хабарів. При цьому, службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.