На найвищому рівні керівництва Сполучених Штатів виникли розбіжності щодо того, чи слід чинити тиск на Україну, щоб вона домагалася дипломатичного припинення війни, при цьому високопоставлений генерал США закликає до переговорів, тоді як інші радники президента Байдена стверджують, що ще зарано. Про це пише The New York Times.
Як повідомляє видання, генерал США Марк Міллі, голова Об'єднаного комітету начальників штабів, заявив на внутрішніх нарадах, що українці досягли на полі бою приблизно стільки, скільки вони могли розумно очікувати до настання зими, і тому вони мають спробувати закріпити досягнення за столом переговорів, за словами офіційних осіб, поінформованих щодо дискусій.
«Але інші високопосадовці чинили опір цій ідеї, стверджуючи, що жодна зі сторін не готова до переговорів і будь-яка пауза в бойових діях лише дасть президентові Росії Володимиру Путіну можливість перегрупуватися. Хоча радники пана Байдена вважають, що війна, ймовірно, зрештою буде врегульована шляхом переговорів, офіційні особи вважають, що момент ще не настав, і Сполучені Штати не повинні виглядати як ті, хто чинить тиск на українців.
Дебати, які офіційні особи описали на умовах анонімності, оскільки вони не були уповноважені обговорювати делікатні деталі, останніми днями виплеснулися на публіку, коли генерал Міллі зробив публічні коментарі, які натякали на його особисту пораду. «Ловіть момент», - сказав він у своїй промові в Нью-Йорку в середу.
Про це він розповів у четвер в інтерв'ю телеканалу CNBC. «Ми бачили, як українські військові билися з російськими військовими до упору», - сказав він. «Тепер те, що чекає на нас у майбутньому, невідомо з якимось ступенем впевненості, але ми думаємо, що тут є деякі можливості для певних дипломатичних рішень».
Білий дім, однак, узяв на себе зобов'язання дистанціюватися від будь-яких припущень про те, що він підштовхує президента України Володимира Зеленського до поступки території російським загарбникам, навіть коли Москва виводить війська зі стратегічного міста Херсона.
«Сполучені Штати не чинять тиску на Україну», — заявив у четвер журналістам радник президента з національної безпеки Джейк Салліван. «Що ми робимо, так це консультуємося як партнери і демонструємо нашу підтримку не лише через публічні заяви чи моральну підтримку, а й через відчутну фізичну підтримку у вигляді військової допомоги, про яку я згадував раніше».
Дійсно, у четвер Пентагон оголосив, що спрямує Україні ще 400 мільйонів доларів військової допомоги. Серед озброєнь, що відправляються, будуть перші мобільні системи ППО Avenger, надані Сполученими Штатами, а також ракети для систем ППО HAWK, вже надані Іспанією, міномети, артилерійські снаряди, «Хаммери», гранатомети, холодне спорядження та боєприпаси для високомобільних артилерійських ракет, які довели свою ефективність.
Однак міністерство оборони відхилило запити України на безпілотники Grey Eagle MQ-1C, які, як побоюються американські офіційні особи, можуть бути використані для поразки цілей на території Росії, що може призвести до небезпечної ескалації війни, повідомляє The Wall Street Journal.
Питання про позицію Сполучених Штатів у переговорах останніми днями пожвавило розмови з обох боків Атлантичного океану, оскільки американські, українські, російські та європейські офіційні особи намагаються розшифрувати іноді змішані сигнали з Вашингтона.
Поїздка Саллівана до Києва минулого тижня залишила в деяких враження, що адміністрація Байдена закликала пана Зеленського хоча б продемонструвати готовність до переговорів, але американські офіційні особи це заперечували.
Натомість, за їхніми словами, наприкінці зустрічі, переважно присвяченої іншим питанням, пов'язаним з війною, пан Салліван запропонував пану Зеленському подумати про те, як «справедливий мир» (фраза, використана Групою семи (G7) у минулому місяці) виглядатиме, коли настане час для переговорів у майбутньому.
Плутанина посилилася двозначними коментарями Байдена на пресконференції в середу. На запитання, чи вважає він, що Україна тепер має важелі, необхідні для початку переговорів, президент «залишив двері відчиненими». «Поки невідомо, чи буде ухвалено рішення про те, чи готова Україна піти на компроміс з Росією», - сказав він.
Пізніше на запитання про те, чи він пропонував Україні розглянути питання про відмову від будь-якої території, пан Байден швидко відповів негативно. «Це залежить від українців. Нічого про Україну без України ні», — сказав він, повторивши офіційну лінію про те, що будь-яка резолюція має визначатися Києвом, а не США чи Європою. «Я знаю одне: ми не збираємося говорити їм, що вони повинні робити».
Деякі нинішні та колишні чиновники заявили, що нюанс позиції адміністрації було втрачено. Хоча зараз адміністрація не наполягає на переговорах, вона хоче бути готовою до дипломатії пізніше, коли це матиме сенс.
«У мене таке вічуття, що адміністрація робить ставку на можливості дипломатії", - сказав Чарльз А. Купчан, професор Джорджтаунського університету, який працював радником президента Барака Обами по Європі і нещодавно написав есе, присвячене переговорам. «Вони намагаються втягти нитку в голку. Вони хочуть запровадити можливість дипломатії, не створюючи враження, що вони кажуть українцям, що робити». Він додав: «Вони накривають на стіл, але не сидять за столом».
«США та європейські партнери не повинні виключати можливості, навіть ймовірності більшого військового успіху України, наполягаючи на припиненні вогню або припускаючи, що Україна не може, наприклад, звільнити Донбас чи навіть Крим», зазначив Деніел Фрід, колишній кар'єрний дипломат, який нині працює в Атлантичній раді.
Пан Зеленський та його помічники підтвердили цього тижня, що Україна неодноразово пропонувала відновити мирні переговори з Росією і такі переговори не можуть розпочатися доти, доки російські війська не виведуть і не повернуть захоплену ними територію. Але аналітики зазначають, що український лідер не повторював колишніх заяв про те, що переговори, начебто, не можуть розпочатися, поки Путін ще керує Росією.
Дебати у Вашингтоні розпочинаються на тлі порушених питань щодо довговічності американської підтримки українських військових дій. Представник республіканців Кевін Маккарті з Каліфорнії, лідер республіканців, який сподівається стати спікером Палати представників у новообраному Конгресі, відхилив карт-бланш у продовженні допомоги Україні, хоча інші республіканські лідери, у тому числі сенатор Мітч МакКоннелл з Кентуккі, залишаються стійкими прихильниками.
Група прогресивних демократів Палати представників нещодавно опублікувала лист із рекомендацією про переговори, але відкликала його через критику. Але деякі ліві продовжують наполягати на переговорах. "Я вважаю, що прогресисти завжди виступали за те, щоб покладатися на дипломатичні рішення", - заявила на цьому тижні Intercept представник Олександрія Окасіо-Кортес, демократ від Нью-Йорка. "Ми повинні продовжувати спиратися на це".
За словами офіційних осіб, у внутрішніх дискусіях у Білому домі генерал Міллі був сильним прихильником дипломатії, але не хоче справляти враження, що він підриває позиції українців. Він вказав на супутникові знімки, що показують, що росіяни риють траншеї та встановлюють міцні рубежі на більшій частині окупованої території, готуючись до зими. Відхід із Херсона, мабуть, був спрямований на те, щоб зайняти більш оборонну позицію.
З огляду на це, за словами офіційних осіб, генерал стверджував, що бойові дії можуть ослабнути у холодні місяці з меншими шансами на подальші фундаментальні зміни на місцях, що дає змогу переговорам. У дискусіях у Білому домі він цитує Першу світову війну, коли обидві сторони брали участь у багаторічній позиційній війні з невеликою зміною території, але з мільйонами безглуздих жертв, приклад, який він також навів у своєму виступі в Економічному клубі Нью-Йорка цього тижня.
Справа не в тому, щоб винагородити пана Путіна, заявили офіційні особи, описуючи думку генерала, а в тому, що, можливо, це час, коли Україна та її союзники можуть почати працювати над політичним рішенням, бо міцне військове рішення може бути недосяжним у найближчому майбутньому.
За словами офіційних осіб, думку генерала Міллі не поділяють ані Байден, ані Салліван. За їхніми словами, Путін не виявив готовності до переговорів, а українці надихнулися своїм успіхом на полі бою, через що вони неохоче ставляться до того, щоб віддати територію за столом переговорів.
Якщо Сполучені Штати наполягають на переговорах на цьому етапі, заявили офіційні особи, відображаючи точку зору пана Саллівана, це стане сигналом Путіну, що все, що йому потрібно зробити, це трохи затягнути війну і, зрештою, американці зроблять за нього його роботу.
«Лише Зеленський та його уряд можуть приймати такі рішення», — сказав Стівен Пайфер, колишній посол США в Україні, який нині працює у Стенфордському університеті. «Вашингтону не слід тиснути на нього, і принаймні поки що здається, що Вашингтон це розуміє», - повідомляє The New York Times.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.