Будь-які «сумніви» прикордонників стосовно того, чи можна випустити студента за кордон, слід трактувати не інакше, як неспроможність суб’єкта владних повноважень переконливо довести обґрунтованість та правомірність власних рішень, - суд

Як раніше писала «Судово-юридична газета», студенти іноземних університетів, яких не випустили з України на навчання, виграли перші справи у судах.

Більше того, суди звертають увагу на необгрунтованіcть рішень прикордонної служби. Так у рішенні від 26 жовтня 2022 року по справі №260/3152/22 Закарпатський окружний адміністративний суд звернув увагу на те, що з урахуванням завдань та принципів адміністративного судочинства, обов`язку доказування, принципу правової визначеності, особливостей розподілу обов`язку доказування в адміністративних справах необхідно трактувати будь-які "сумніви" не інакше, як неспроможність суб`єкта владних повноважень переконливо довести обґрунтованість та правомірність власних рішень у спірних правовідносинах, що є невиконанням ним його процесуального обов`язку, при цьому нездатність державного органу довести обґрунтованість і законність власних дій чи бездіяльності є підставою судового захисту порушених прав позивача.

Обставини справи

Позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Чопського прикордонного загону, яким просить визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетині державного кордону України.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що є студентом іноземного ВУЗу (Академія HUSPOL, Чеська республіка), 05.06.2022 року ним отримано від Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки дозвіл для виїзду за кордон здобувачів вищої освіти, а також зроблено відповідний запис про відстрочку від призову на військову службу.

Однак, незважаючи на наявні всі документи, які надають право на виїзд поза межі території України, відповідачем (в особі начальника 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби) позивачу було повідомлено про неможливість перетину кордону «у зв`язку з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону та не наданням на паспортний контроль документів, що підтверджують підстави виїзду за кордон».

Такі дії, на думку позивача, порушують нормативно-правові акти, які регулюють питання перетину кордону, а спірне рішення є надуманим, фальсифікованим (оскільки позивач надав всі необхідні документи), порушує права позивача на здобуття ним освіти, з огляду на що змушений звернутись до суду з позовом про його скасування.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними, виходячи з того, що позивач вступив на навчання після 24.02.2022 року і не є студентом, який продовжує навчання у розумінні розпорядження Голови Державної прикордонної служби України від 24.02.2022 року № 23-6122/0/6-22-Вих, від 03.04.2022 року № 23-7913/0/6-22-Вих, а також розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.03.2022 року № 300/1/С/962 та від 03.04.2022 року № 300/1/С/1079.

Враховуючи викладене, начальником 4 групи інспекторів прикордонного контролю «Тиса» відділу прикордонної служби «Соломоново» прийнято рішення про відмову в перетині державного кордону.

Позиція суду

Суд дійшов таких висновків.

Пунктами 2 та 12 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.1995 року №57 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних відносин), передбачено, що у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни, крім паспортних документів, повинні мати також підтверджуючі документи. У ході перевірки документів під час виїзду з України з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.

Відповідно до п. 2-6 зазначених Правил у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно зі статтею 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, зокрема, здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.

Як встановлено судом, позивач є студентом Академії HUSPOL s.r.o. (м. Куновіце, Чеська республіка) денної форми навчання та відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного призовною комісією Орджонікідзевського РВК у м. Запоріжжя 13.01.2004 року зарахований у запас, згідно з п. 5 ст. 15 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» (назва і редакція Закону станом на час виникнення спірних правовідносин).

Крім того, 5 червня 2022 року Ужгородським районним територіальним цнтром комплектування та соціальної підтримки видано довідку за № 2413, для виїзду за кордон здобувача фахової та вищої освіти… (про відсутність заперечень щодо виїзду для продовження навчання за кордоном), в якій також зазначено, що позивач має право на відстрочку від військової служби під час мобілізації.

Наведене дає підстави для висновку про те, що позивач, у відповідності до статті 23 Закону № 3543-XII, станом на час спроби перетину державного кордону не підлягав призову на військову службу під час мобілізації.

Відтак, з огляду на встановлені обставини, суд приходить до переконання, що позивач, прибувши до міжнародного автомобільного пункту пропуску через державний кордон України Чоп (Тиса) 18.08.2022 року, мав право на перетин державного кордону України як особа, яка згідно з пунктом 2-6 Правил перетинання державного кордону не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 14 Закону №1710-VI рішення уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону про відмову громадянину у праві перетину кордону в кожному випадку повинно бути обґрунтованим, із зазначенням конкретних причин відмови.

Водночас, відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано конкретних документів, які повинні були бути подані позивачем для виїзду за кордон, однак не подані. Відповідачем не вказано такого переліку також і під час розгляду справи в суді.

При цьому суд наголошує, що можливість підтвердження позивачем наявності права на перетин кордону України прямо залежить від чіткого визначення відповідачем конкретного та вичерпного переліку необхідних для цього документів, чого зроблено не було.

Крім того суд констатує наступне: рішенням голови Державної прикордонної служби, згідно з розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.04.2022 року за № 23-7913/0/06-22, обмеження щодо заборони на період дії правового режиму воєнного стану на виїзд за межі території України не застосовуються до громадян України, чоловіків віком від 18 до 60 років, які є здобувачами фахової передвищої та вищої освіти, асистентів стажистів, аспірантів та докторантів, що навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти.

При цьому, листом головнокомандуючого Збройних сил України від 24.03.2022 року за № 300/1/С/962 вказано територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (які входять до сфери управління Міністерства оборони України) стосовно призовників військовозобов`язаних, яким надано відстрочку від призову для продовження навчання, зокрема за кордон, у відповідності до частин 9, 15 статті 17 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та абзацу 18 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у військово-облікових документах зробити відповідні записи щодо надання їм відстрочки від призову (призову за мобілізацією), та надання дозволу відповідного керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки для виїзду за кордон.

Згідно з роз`ясненням, розміщеним на офіційному сайті Держприкордонслужби, для перетину кордону особа, вказана вище, має надати документи, які підтверджують їхнє право на виїзд, а саме:

- студентський квиток або студентську візу;

- перекладені та нотаріально завірені документи, що підтверджують навчання в іноземному виші;

- військово-облікові документи із записом про надання відстрочки від призову;

- довідку, видану територіальним центром комплектування та соціальної підтримки для виїзду за кордон для здобувачів освіти за кордоном.

В судовому засіданні встановлено, що на паспортний контроль при виїзді з України позивач пред`явив:

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

- студентський квиток Академії HUSPOL s.r.o. на ім`я Viktor Chepurin;

- тимчасове посвідчення військовозобов`язаного, з записом «не підлягає призову на військову службу по мобілізації»;

- лист-підтвердження про зарахування до Академії HUSPOL, перекладений та нотаріально засвідчений (проставлення апостилю не потребує, у відповідності до укладеного між Україною та Чеською республікою Договору про правову допомогу в цивільних справах (ратифікований згідно з Законом України "Про ратифікацію Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах" від 10.01.2002 року № 2927-III, дата набуття Законом чинності: 19.02.2002 року), та відповідно до ст. 18 цього Договору документи, складені та засвідчені компетентними органами Договірної Сторони, підтверджені підписом й офіційною печаткою, є дійсними на території іншої Договірної Сторони без подальшого засвідчення);

- довідка Ужгородського районного ТЦКтСП від 05.06.2022 року за № 2413 для виїзду за кордон здобувача фахової та вищої освіти… (про відсутність заперечень щодо виїзду для продовження навчання за кордоном).

Частиною 1 ст. 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватись судом, якщо обставини визнаються сторонами та в суду не виникає сумніву в їх достовірності, відтак обставини щодо подання під час проходження паспортного контролю саме зазначених документів та відсутність у посадової особи держприкордонслужби обгрунтованих підстав вважати їх підробленими - судом не доводяться.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню на предмет його відповідності наведеним критеріям суд зазначає, що таке рішення прийняте без дотримання принципу рівності перед законом, є необґрунтованим та непропорційним.

Зважаючи на викладене та наведені вище мотиви, суд дійшов висновку про протиправність прийнятого відповідачем 18.08.2022 року рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, а тому, базуючись на сукупності встановлених дійсних обставинах справи, враховуючи підстави прийняття такого рішення, керуючись релевантними нормами законодавства, таке підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно  з ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд звертає увагу на те, що з урахуванням завдань та принципів адміністративного судочинства, обов`язку доказування, принципу правової визначеності, особливостей розподілу обов`язку доказування в адміністративних справах необхідно трактувати будь-які "сумніви" не інакше, як неспроможність суб`єкта владних повноважень переконливо довести обґрунтованість та правомірність власних рішень у спірних правовідносинах, що є невиконанням ним його процесуального обов`язку, при цьому нездатність державного органу довести обґрунтованість і законність власних дій чи бездіяльності є підставою судового захисту порушених прав позивача. Будь-який інший висновок фактично зводить нанівець всю систему завдань адміністративного судочинства та підриває конституційні засади України, яка в ст. 3 Основного Закону визнала, що права і свободи людини (а не державного апарату) та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов`язок доказування покладається на відповідача, яким не доведено правомірність оскарженого рішення, вимоги позову про його скасування відповідають вимогам закону та обставинам справи, що підтверджуються дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають до задоволення частково та слід визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, від 18.08.2022 року, яким відмовлено позивачу у перетинанні державного кордону на виїзд з України.

Автор: В'ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.