Володимир Зеленський підписав закон про облік страхового стажу та передачу інформації про працівників

3 листопада Володимир Зеленський підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та деяких інших законів України щодо захисту прав фізичних осіб під час воєнного стану та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» №2682-ІХ, прийнятий Радою 18 жовтня (законопроект  7433, автор Данило Гетманцев).

Як зазначав автор, чинні норми законодавства стосовно щоквартального подання звітності, яка використовується для обчислення страхового стажу, призначення та отримання пенсійних та інших виплат за соціальним страхуванням, не забезпечують оперативну реалізацію державних потреб та соціальних прав застрахованих осіб.

Так, відповідно до внесених змін до Податкового кодексу та Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” з 1 січня 2021 року запроваджено для платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування подання звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку).

Для роботодавців передбачено подання звітності за найманих працівників з встановленням квартального періоду звітування, а саме звіт подається протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу.

Відсутність актуальних даних про трудові відносини працівника ускладнює реалізацію ним прав як у сфері соціального страхування, насамперед у разі тимчасової втрати працездатності, безробіття, так і на працю – у випадках необхідності підтвердження набутого досвіду роботи (кваліфікації) або звільнення.

Для своєчасного обліку трудової діяльності працівника в електронній формі постала потреба у врегулюванні подання страхувальниками відомостей про просування/звільнення працівників в електронній формі із застосуванням сучасних способів передачі інформації.

Отже, у поданому проекті з метою «поліпшення умов для захисту прав фізичних осіб на працю та соціальний захист шляхом забезпечення своєчасності обліку трудової діяльності працівника в електронній формі, а також розширення напрямів використання інформації, яка міститься в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, зокрема для забезпечення трудових прав працівників та осіб з інвалідністю та спрощення звітності для роботодавців» пропонувалося внести відповідні зміни до законів України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Зокрема, передбачалося:

- врегулювати надання з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (Державний реєстр) на запити Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації про відомості, що містять ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю (зміни до ст. 17 Закону);

- включити до Реєстру застрахованих осіб відомості про працівника щодо переміщення з одного структурного підрозділу до іншого або переведення на іншу постійну посаду або роботу, звільнення, поновлення на роботі, призупинення/відновлення дії трудового договору, а також про присвоєння, зміну або позбавлення рангу, розряду, класу, звання, категорії, складання присяги, стажування, навчання, належність або неналежність осіб, які працюють, забезпечують себе роботою самостійно або навчаються, до членів професійних спілок та інші відомості (зміни до ст. 20 Закону);

- запровадити щорічне надання Пенсійним фондом України Фонду інформації, необхідної для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (зміни до ст. 10 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).

Крім цього, у проекті пропонувалося врегулювати окремі питання призначення пенсій внутрішньо переміщеним особам та продовження пенсій по інвалідності і пенсій в разі втрати годувальника на період воєнного стану та у визначені терміни після його завершення (зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Також передбачено можливість у разі пропуску в період введення воєнного стану строку повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю продовження виплати пенсії по інвалідності на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування.

Встановлюється, що призначення пенсій внутрішньо переміщеним особам, які не мають документів, та / або щодо яких відсутні відомості про періоди страхового стажу, трудової діяльності на період дії воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення або скасування, здійснюється на підставі відомостей, наявних у відповідних електронних державних реєстрах.

Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" доповнюються нормами про те, що для осіб з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності або пенсію у зв’язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, у разі неможливості проходження повторного огляду виплата пенсії продовжується до припинення або скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування (для осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у період воєнного стану - не менш як на весь строк їх військової служби).

Якщо при повторному огляді особі з інвалідністю встановлено іншу групу (підгрупу) інвалідності, розмір пенсії, продовженої відповідно до цього пункту, переглядається з місяця, наступного за місяцем надходження висновку медико-соціальної експертизи до територіального органу Пенсійного фонду.

Отже у статті 17 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", яка регулює порядок використання інформації з Державного реєстру, встановлюється таке.

Інформація з Державного реєстру використовується з додержанням вимог законів України "Про інформацію" та "Про захист персональних даних" виключно для потреб, визначених цим Законом та законами з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також для:

• призначення всіх видів державної соціальної допомоги та субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива;
• виявлення порушень законодавства про працю, у тому числі фактів використання праці неоформлених працівників, вимог законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцями;
• моніторингу дотримання законодавства про соціальний діалог, про професійні спілки, права та гарантії їх діяльності;
• обміну інформацією з Централізованим банком даних з проблем інвалідності;
• накопичення, зберігання та використання відповідно до законодавства інформації про сформовані (видані), продовжені листки непрацездатності;
• Інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру також може надаватися центральним органам виконавчої влади та державним підприємствам, що належать до сфери їх управління, роботодавцям, банкам, підприємствам, установам та організаціям з метою її використання для обслуговування громадян (за їхньою згодою або у випадках, встановлених законом щодо захисту персональних даних) у порядку, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення;
• Інформація з Державного реєстру про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю надається Пенсійним фондом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

У статті 20 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яка регулює Реєстр застрахованих осіб, встановлюється:

• Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
• Відомості про непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника, подаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноваженим органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.
• Відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами.
• З метою обліку в електронній формі відомостей про трудову діяльність працівника страхувальник подає відомості про працівника щодо переведення на іншу роботу (посаду), звільнення, поновлення на роботі, призупинення/поновлення дії трудового договору, а також про присвоєння, зміну або позбавлення рангу, розряду, класу, звання, категорії, складення присяги, належності або неналежності осіб, які працюють, у тому числі підприємців, або забезпечують себе роботою самостійно, до професійних спілок та/або до осіб, які підлягають обов’язковим медичним оглядам.
• Персоніфіковані відомості у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб, а також у разі зміни або уточнення зазначених відомостей подаються через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
• У разі смерті роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою відомості про припинення трудового договору подаються Державною службою зайнятості.
• Порядок та строки подання відомостей, зазначених в абзацах першому - шостому цієї частини, встановлюються Пенсійним фондом за погодженням із центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення. 

Інформація про осіб, які отримували допомогу по частковому безробіттю відповідно до статті 47 Закону України "Про зайнятість населення", та одноразову матеріальну допомогу суб’єктам господарювання відповідно до Закону України "Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", подається у порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України.

Також визначено, що якщо особа зобов’язана проходити профілактичний медичний огляд, до реєстру застрахованих осіб вноситься інформація про обов’язковість проходження особою такого огляду,

Кабінет Міністрів України повинен буде визначити порядок і строки внесення до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування інформації про осіб, які отримували допомогу по частковому безробіттю відповідно до статей 47, 47-1 Закону України "Про зайнятість населення", та одноразову матеріальну допомогу суб’єктам господарювання відповідно до Закону України "Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" за період з 1 березня 2020 року до дати набрання чинності цим Законом.

Також, одним з обов’язків роботодавців, у яких працює більше ніж 8 працівників, є зобов’язання працевлаштовувати певну кількість людей з інвалідністю.

За невиконання роботодавцями нормативу створення робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю має стягувати із роботодавців адміністративно-господарські санкції.

Однак система реєстрації роботодавців у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю та звітування про виконання/невиконання квоти є застарілою і нецифровізованою (звітування відбувається шляхом надсилання паперових бланків поштою) та змушує роботодавців фактично ще раз дублювати звітну інформацію, яка подається ними до Державного реєстру страхувальників і застрахованих осіб.

Також відсутність обміну інформацією між Державним реєстром та Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю призводить до неможливості відслідкувати роботодавців, які мають виконувати квоти на працевлаштування людей з інвалідністю, але не реєструються у Фонді та не дотримуються квотування, а також ускладнює стягнення адміністративно-господарських санкцій з таких роботодавців. Недосконалість адміністрування дотримання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» призводить до порушення прав осіб з інвалідністю і зменшення (недостатнє наповнення) відповідними санкціями спеціального фонду державного бюджету.

Обмін інформацією із Державного реєстру з Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю дозволить йому оперативно виконувати свої завдання із контролю за дотриманням квоти на працевлаштування людей з інвалідністю та здійснювати стягнення у необхідних випадках адміністративно-господарських санкцій, що сприятиме наповненню спеціального фонду бюджету. Також обмін такою інформацією дозволить скасувати паперову звітність до Фонду роботодавцями і необхідність подачі роботодавцями двічі звіту з інформацією, яка дублюється. В умовах війни та збільшення травмування серед населення, активізація заходів із підтримки зайнятості осіб з інвалідністю набуває все більшої актуальності, тому спрощення процесів адміністрування квот на робочі місця для людей з інвалідністю та синхронізація звітності є вагомим інструментом вирішення цієї проблеми.

У зв’язку з проведенням активних бойових дій, руйнуванням будівель (у тому числі житлових) в окремих містах і районах громадяни України були змушені виїжджати в більш безпечні регіони.

В районах бойових дій, прифронтових, деокупованих територіях підприємства, установи, організації, територіальні органи влади, місцевого самоврядування не можуть здійснювати свою діяльність у повному обсязі.

В умовах воєнного часу характерною є втрата документів, неможливість підтвердження відомостей, необхідних для призначення, продовження виплати пенсій. Найболючішим це питання є для осіб з інвалідністю, дітей, які втратили батьків.

В таких умовах необхідно забезпечити соціальних захист вразливих верств населення, визначити особливості призначення та продовження виплати пенсії, підтвердження особливого правового статусу, страхового стажу без «паперової тяганини» шляхом отримання необхідної інформації з відповідних державних електронних реєстрів. 

Тому у Законі України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" ч. 3 статті 18 викладено в такій редакції:

"Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України". 

У статті 19: Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

У межах зазначеного нормативу здійснюється також працевлаштування осіб з інвалідністю внаслідок психічного розладу відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу".

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об’єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об’єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об’єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв’язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.