«Цільова мобілізація» цивільного населення і залучення громадян до суспільно корисних робіт: в чому різниця

Час від часу протягом 2022 року у ЗМІ піднімається питання «цільової мобілізації» та начебто примусового залучення громадян до ліквідації наслідків війни.

«Судово-юридична газета» вирішила розібратися, чи відповідає це дійсності.

Як відомо, у 2012 році в Україні було прийнято Кодекс цивільного захисту, статтею 83 якого було визначено поняття «цільова мобілізація».

А саме, що з метою ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру державного рівня та їх наслідків може проводитися цільова мобілізація у порядку, визначеному Законом «Про правовий режим надзвичайного стану» та іншими актами.

Також встановлювалося, що організаційні, фінансові, правові та інші заходи, необхідні для забезпечення функціонування сил цивільного захисту в період цільової мобілізації, здійснюються на основі плану проведення цільової мобілізації та відповідно до Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.

А отже, всі деталі цільової мобілізації мають бути в окремому документі - плані.

Після початку війни у березні 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон №2132-IX, яким доповнила згадану статтю 83 Кодексу цивільного захисту України тим, що цільова мобілізація може застосовуватися також у відбудовний період для ліквідації наслідків воєнних дій.

Також нормами про «цільову мобілізацію» було доповнено статтю 8 Кодексу цивльного захисту.

Відповідно до змін додатковими завданнями єдиної державної системи цивільного захисту у відбудовний період є проведення цільової мобілізації для ліквідації наслідків ведення воєнних дій та надзвичайних ситуацій.

Кабміну тоді було доручено привести свої акти у відповідність з березневим законом. І на початку травня 2022 року Уряд вніс зміни до Положення про єдину державну систему цивільного захисту, додавши пункт 24-1 про проведення цільової мобілізації для ліквідації наслідків ведення військових дій.

Фактично у п. 24-1 продублювали норму вищезгаданого закону від березня 2022 року без будь-якої конкретизації, що буде означати «цільова мобілізація».

Таким чином, як вже було сказано, основний зміст цільової мобілізації має бути розкрито в її плані.

Повноваження із затвердження щорічного плану основних заходів цивільного захисту України, включаючи заходи у відбудовний період після закінчення воєнних дій та визначення обсягу та строків здійснення відновлювальних робіт з ліквідації наслідків воєнних дій належать до Кабінету Міністрів України.

Втім, такий план поки не затверджено.

Існує Порядок розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту, затверджений постановою КМУ від 9 серпня 2017 р. № 626, однак він стосується лише мирного часу.

Отже, наразі про будь-які примусові заходи щодо залучення українців до ліквідації наслідків воєнних дій чи надзвичайних ситуацій не йдеться.

Втім, вони можуть бути залучені у разі прийняття в подальшому відповідних нормативних актів та затвердження Кабміном відповідних планів на відбудовний період.

Як залучатися зараз

Нагадаємо також, що і зараз громадяни-добровольці можуть допомогати у ліквідації наслідків війни. Втім, вони мають робити це у складі добровільного формування.

Так, відповідно до вже згаданого Положення про єдину державну систему цивільного захисту до складу сил цивільного захисту єдиної державної системи цивільного захисту входять:

• оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;
• аварійно-рятувальні служби;
• формування цивільного захисту;
• спеціалізовані служби цивільного захисту;
• пожежно-рятувальні підрозділи (частини);
• добровільні формування цивільного захисту.

Як визначено у Положенні, затвержденому постановою КМУ від 21 серпня 2013 р. № 616, добровільне формування цивільного захисту є тимчасовим добровільним об’єднанням громадян, що утворюється під час загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій для виконання допоміжних робіт.

Добровільні формування цивільного захисту утворюються за рішенням центрального органу виконавчої влади, місцевої держадміністрації, органу місцевого самоврядування.

До складу добровільних формувань цивільного захисту на добровільних засадах включаються громадяни України, які досягли 18-річного віку і здатні за своїми здібностями та станом здоров’я виконувати покладені на них обов’язки.

Добровільне формування цивільного захисту очолює начальник, який призначається і звільняється керівником органу, що утворив таке формування.

Крім того, до робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків можуть залучатися на добровільних або договірних засадах громадські об’єднання за наявності в учасників, які залучаються до таких робіт, відповідного рівня підготовки у порядку, визначеному керівництвом такого об’єднання або керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

Суспільно корисні роботи

Участь громадян у «цільовій мобілізації» в рамках системи цивільного захисту слід відрізняти від суспільно корисних робіт.

До суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у тому числі особи, які не підлягають призову на військову службу, які за віком та станом здоров'я не мають обмежень на роботу в умовах воєнного стану. Зокрема, зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, зокрема, внутрішньо переміщені.

Відповідна норма міститься у постанові Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. №716.

Нагадаємо, 21 червня, виступаючи на засіданні Кабміну, прем'єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що за умов повномасштабної війни потрібно мобілізувати всі можливі ресурси для перемоги над російськими окупантами.

«Це стосується й організації роботи у тилу.

Уряд затвердить документ, який передбачає, що офіційно зареєстровані безробітні, які протягом 30 днів не працевлаштовані, залучатимуться до суспільно корисних робіт.

Це може бути розбір завалів, будівництво захисних споруд, благоустрій, ремонтні чи сільськогосподарські роботи. Що саме потрібно робити в кожному конкретному регіоні, визначатиме місцева влада.

Звісно, ​​ця праця оплачуватиметься. Держава платитиме кожному залученому до суспільно корисних робіт зарплату у розмірі мінімальної (6500 грн - прим. ред.). Ми фактично усуваємо можливість, коли люди могли отримувати гроші від держави та відмовлятися від запропонованої роботи.

В умовах воєнного часу держава не має для цього ресурсів. Усі мають або воювати і захищати Батьківщину, або працювати на перемогу і для фронту», - наголосив прем'єр-міністр.

Отже, у змінах до Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах військового стану, затверджених зазначеною постановою, прописано, що військове командування може самостійно або із залученням ради міністрів АРК, місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування чи військових адміністрацій (у разі їх створення) приймати рішення про запровадження трудової повинності та залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт, про що повідомляється населенню через засоби масової інформації.

До суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у тому числі особи, які не підлягають призову на військову службу, які за віком та станом здоров'я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану (крім працездатних осіб, залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності, населення та заброньовані за підприємствами в період військового стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також осіб, залучених до здійснення заходів національного опору), а саме:

• зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, у тому числі внутрішньо переміщені;
• працівники функціонуючих в умовах військового стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), які не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу об'єктових формувань цивільного захисту – у порядку переведення;
• особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
• студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
• особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

З кожною із зазначених осіб укладається терміновий трудовий договір.

За працівниками, залученими до виконання суспільно-корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається колишнє місце роботи (посада).

Також було затверджено Перелік суспільно корисних робіт. Детальніше про це можна прочитати за посиланням.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.