Зеленський підписав закон про спрощення процедури приватизації: що зміниться

Президент України Володимир Зеленський підписав ухвалений парламентом законопроєкт №7451 про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та інших законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави», що передбачає спрощення процедури приватизації. Про це в ефірі телемарафону повідомив міністр Кабінету Міністрів Олег Немчинов.

«Законопроєкт № 7451 ухвалений Верховною Радою та підписаний президентом», - повідомив міністр.

Кредитор не завада приватизації

Документ змінює правила проведення приватизації. Зокрема передбачається, що приватизація майна тепер буде здійснюватися без згоди іпотекодержателя чи іншого кредитора. Також не є перешкодою і інша заборгованість. Отже підприємство з боргами зможе отримати нового чи «нового/старого» власника до погашення заборгованості.

Разом з тим змінами до частини 5 статті 15 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що "Після переходу в процесі приватизації права власності на єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну такого державного або комунального підприємства як сторони виконавчого провадження покупцем відповідного єдиного майнового комплексу". Отже кредитор не зможе блокувати процес приватизації, але може потенційно взяти в ньому участь і, в будь-якому разі з ним розрахуються.

Одна особа на 5 держпідприємств

Цим же документом депутати дозволили одній особі одночасно очолювати 5 держпідприємств за умови, якщо їхня балансова вартість не перевищує 100 мільйонів гривень, а дохід не перевищує 12 мільйонів гривень. Як пояснив, доповідаючи законопроєкт, представник фракції «Слуга народу» Олексій Мовчан, на окремих підприємствах, які передають на приватизацію, неможливо знайти директора.

«Але їх комусь треба готувати до приватизації, саме тому ми пропонуємо взяти одну особу, яка зможе підготувати, провести всі аудити і технічну інвентаризацію підприємств до їх продажу. Тобто, це така технічна робота директорів на кількох підприємствах», - додав парламентар.

Стартова ціна за балансовою вартістю

Однією з найважливіших змін документа - це зміна процедури визначення стартової ціни об’єкта. Відповідно до документа стартова ціна об'єкта великої приватизації встановлюється аукціонною комісією на рівні балансової вартості об'єкта (активів об'єкта) великої приватизації згідно з даними фінансової звітності за останній звітний період.

Наразі процедура визначення стартової ціни об’єкта великої приватизації врегульована статтею 22 Закону «Про приватизацію державного та комунального майна». Згідно з нею стартова ціна об’єкта великої приватизації визначається радником (у разі залучення).

У разі необрання радника у процесі конкурсного відбору стартова ціна об’єкта великої приватизації встановлюється аукціонною комісією на підставі вартості, визначеної відповідно до Методики оцінки, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Форма аукціонної пропозиції щодо стартової ціни об’єктів великої приватизації затверджується Фондом державного майна України або місцевою радою.

Новий підхід створює ризик для зниження вартості продажу чи продажу «своїм», адже у звітності перед продажем об’єкта теоретично можна зобразити усіляке, що може відсікти потенційних покупців чи привабити визначених. Водночас передбачено, що умови приватизації затверджує Кабмін.

Спрощується бюрократична процедура приватизації, зокрема визначено, що "у разі якщо об’єкт приватизації не продано протягом року з дня включення до відповідного переліку, такий об’єкт не потребує повторного включення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації". Наразі уряд кожного уразу ухвалює постанову про перелік об’єктів, що планує продати.

Підприємства в рамках великої приватизації будуть продавати на електронному аукціоні. В ньому не можуть брати участь представники країни-агресора.  У разі якщо для участі в аукціоні подано заяву на участь в аукціоні від одного покупця, формується протокол про те, що наявний один учасник, а орган приватизації протягом п’яти робочих днів з дня формування такого протоколу приймає та оприлюднює рішення про приватизацію зазначеного об’єкта шляхом викупу безпосередньо таким покупцем за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової ціни. У випадку провалу аукціонів можливе зниження стартової ціни на 50%.

Переможець електронного аукціону сплачує на відповідний поточний рахунок органу приватизації ціну продажу об’єкта малої приватизації не пізніше ніж протягом 20 робочих днів, ціну продажу об’єкта великої приватизації – не пізніше ніж протягом 30 робочих днів з дня формування протоколу про результати електронного аукціону.

Як повідомляла «Судово-юридична газета», 1 вересня прем’єр-міністр Денис Шмигаль оголосив про масову приватизацію.

Автор: Ярослав Конощук

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.