Рада зменшила мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства та дозволила акціонерам мати помічників

Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому нову редакцію закону про акціонерні товариства. За відповідне рішення проголосували 232 народних депутати.

Згідно з законом акціонерне товариство – це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Засновниками акціонерного товариства можуть бути фізичні та/або юридичні особи, держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном.

Кількість засновників акціонерного товариства не обмежується. Для заснування акціонерного товариства засновники здійснюють емісію його акцій, проводять установчі збори та здійснюють державну реєстрацію акціонерного товариства. Порядок здійснення емісії акцій при заснуванні акціонерного товариства встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Акціонерні товариства поділяються на публічні та приватні.

Згідно з законом, мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства скорочено до  200 розмірів мінімальної заробітної плати, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, що діє на день створення (реєстрації) акціонерного товариства. Наразі цей показник становить 1250 розмірів мінімальної заробітної плати. При цьому, якщо активи товариства становлять за даними звітності менше 50% розміру статутного капіталу, загальні збори акціонерного товариства можуть порушити питання про його ліквідацію.

Водночас товариство може збільшити статутний капітал. Стаття 17 закону встановлює, що розмір статутного капіталу акціонерного товариства збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій або додаткової емісії акцій існуючої номінальної вартості у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. В разі додаткової емісії переважне право на викуп акцій мають акціонери товариства.

Рішення про збільшення розміру статутного капіталу та внесення відповідних змін до статуту акціонерного товариства приймається загальними зборами. Розрахунок за акції векселями не допускається.

Стаття 18 закону встановлює, що акціонерне товариство може зменшити статутний капітал. Розмір статутного капіталу акціонерного товариства зменшується в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості, якщо це передбачено статутом акціонерного товариства.

В разі зменшення статутного капіталу товариство має повідомити про це кредиторів, вимоги яких не забезпечені заставою.

Закон також встановлює обов’язок для публічних акціонерних товариств пройти процедуру допуску до торгів акцій на фондовому ринку і котируватися хоча б на «одному з таких організованих ринків капіталу в Україні».

Закон залишає чинну норму про те, що  контрольний пакет акцій акціонерного товариства становить  понад 50% простих акцій товариства.

Виплата дивідендів та обмеження

Виплата дивідендів акціонерам здійснюється з чистого прибутку на підставі фінансової звітності раз на рік. Товариство може їх не виплачувати в разі недостатнього розміру капіталу.

Загальні збори

Закон запроваджує поряд з традиційними очними зборами, коли усі акціонери збираються в одному приміщенні, проведення загальних зборів шляхом електронного голосування та дистанційних зборів.

При цьому кожний акціонер має право взяти участь в очних загальних зборах шляхом електронного заочного голосування засобами авторизованої електронної системи у порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Електронні загальні збори не передбачають спільної присутності на них акціонерів (їх представників) та проводяться виключно шляхом електронного заочного голосування акціонерів з використанням авторизованої електронної системи у порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Дистанційні загальні збори не передбачають спільної присутності на них акціонерів (їх представників) та проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до товариства через депозитарну систему України у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

При цьому планка кворуму для проведення загальних зборів збережена – це понад 50% голосуючих акцій. Замість акціонера у загальних зборах може взяти участь представник на підставі довіреності.

Крім цього закон передбачає запровадження інституту радників з корпоративних прав для допомоги акціонерам.

Радник з корпоративних прав – це юридична особа, яка на регулярній основі аналізує розкриття регульованої інформації про емітента та іншу інформацію про акціонерне товариство (за потреби), щодо акцій яких здійснено публічну пропозицію або акції яких допущені до торгів на організованому ринку, з метою надання акціонерам інформації, необхідної для прийняття ними рішення щодо використання права голосу акціонерів, шляхом поширення результатів досліджень, надання консультацій та будь-яких інших рекомендацій щодо використання права голосу.

Змінами до Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» надається можливість обрання незалежних членів наглядових рад такого товариства.

Як повідомляла «Судово-юридична газета», НАК «Нафтогаз України» оголосив дефолт за зобов’язаннями. Компанія запропонує кредиторам нову угоду.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 Автор Ярослав Конощук.