Науковців і педагогів не призиватимуть на військову службу: парламент прийняв закон

29 липня Верховна Рада прийняла як закон законопроект 7352 «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації науковим, науково-педагогічним та педагогічним працівникам».

Як зазначають автори, наразі, в умовах воєнного стану, постало питання щодо дискримінації педагогічних працівників та окремих категорій наукових і науково-педагогічних працівників.

Відповідно до чинної редакції ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь.

При цьому право на відстрочку надається також педагогічним працівникам закладів професійної (професійно-технічної) та загальної середньої освіти.

Водночас чинною редакцією Закону не охоплюються педагогічні  працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, а також наукові та науково-педагогічні працівники, які працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки, але не мають вченого звання та/або наукового ступеня у зв’язку з об’єктивними обставинами.

Так, чинна редакція закону не враховує такі категорії наукових та науково-педагогічних працівників:

• які не мають вченого звання у зв’язку з відсутністю деяких об’єктивних обставин (наприклад, стаж викладання не менше п’яти років для присвоєння вченого звання доцента відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України №13 від 14.01.2016 року «Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам»);
• які працюють на посадах доцента та професора, але без вчених звань професора або доцента;
• з вченим званням старшого наукового співробітника;
• працюють на посадах старших викладачів і викладачів без вченого звання та наукового ступеня на основному місці роботи;
• працюють на посадах викладачів після завершення навчання на третьому рівні вищої освіти, але до захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD) у зв’язку з різними обставинами (наприклад, неможливість формування разової спеціалізованої ради, період між поданням документів та захистом тощо).

Окрім наведеного, згідно з даними Міністерства освіти і науки України, станом на 1 січня 2020 року у закладах вищої освіти працювали близько 4500 педагогічних працівників, на яких право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації  не поширюється.

При цьому, наразі для України є актуальним питання збереження її педагогічного (викладацького) та наукового кадрового потенціалу. Вбачається, що одним з важливих напрямів у відбудові України є розвиток інновацій та наукоємних галузей економіки, що потребує відповідного кадрового забезпечення. За таких умов виникає необхідність в усуненні в законодавстві України прогалин, які дискримінують окремі категорії наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників в частині права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Отже, законопроєктом пропонується:

• усунути вимогу щодо обов’язкової наявності в наукових та науково-педагогічних працівників закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій вченого звання та/або наукового ступеня;
• поширення права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на педагогічних працівників закладів вищої та фахової передвищої освіти, які працевлаштовані за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Також Верховна Рада 29 липня ухвалила як закон проект 7481 про розширення переліку осіб, які звільняються від призову під час мобілізації. Відповідно до змін пропонується розширити перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, а саме це військовозобов’язані жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони.

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.