Нацбанк може переглянути обмеження на перекази і розрахунки за кордоном - але лише для волонтерів

10:51, 28 липня 2022
Національний банк визнав, що встановлений ним ліміт у 30 тисяч грн на перекази ускладнив «закупівлі товарів військового призначення».
Нацбанк може переглянути обмеження на перекази і розрахунки за кордоном - але лише для волонтерів
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Як раніше писала «Судово-юридична газета», за рішенням Нацбанку від 21 липня, українці фактично змушені будуть припинити підтримку родини з України, а для волонтерів значно ускладнилися закупівлі необхідних товарів.

Так, 21 липня Національний банк оголосив про таке:

1) зменшено щомісячний ліміт на P2P-перекази громадян за кордон із гривневих платіжних карток українських банків зі 100 тис. грн (в еквіваленті) до 30 тис. грн (в еквіваленті);

Скорочення від peer-to-peer або person-to-person, P2P-платежі - це грошові перекази від однієї людини іншим людям (на відміну від продавця чи установи).

P2P-транзакції в основному використовуються для оплати оренди, оплати послуг, покупок у приватних продавців або просто для надсилання грошей сім'ї та близьким.

Отже, наприклад, військовослужбовець зможе переказати своїй родині не більше 30 тисяч грн на місяць.

З урахуванням інфляції та зростання вартості оренди житла і продуктів харчування згортання значної частини програм безкоштовних послуг і грошової допомоги від європейських урядів для українських біженців навіть у дружніх країнах, таких як Чехія, Польща тощо, це фактично буде означати, що родина буде поставлена на межу виживання.

Наприклад, у Чехії українських біженців позбавили права на безплатну медичну страховку.

2) Також Нацбанк змінив ліміт на зняття готівкової валюти з гривневих платіжних карток за кордоном зі щомісячного на щотижневий. Отже, з 21 липня особа може зняти не більше 12,5 тис. грн (в еквіваленті) на сім календарних днів.

За нинішнім курсом, який наближається до 40 грн за євро, це 300 доларів.

Отже, українським родинам пропонується жити на суму не більше 300 доларів.

А волонтерам - купувати не більше, аніж на 300 доларів на тиждень.

При цьому НБУ дає досить цікаве пояснення. Так, на думку Нацбанку, українці купують за кордоном «предмети розкоші».

«Відповідне обмеження покликане мінімізувати можливості витрачання дефіцитних валютних ресурсів країни на непріоритетні потреби, серед яких придбання коштовних предметів розкоші тощо, ураховуючи щомісячне зростання витрат на оплату товарів та послуг за кордоном (тобто, НБУ розуміє, що за кордоном теж ростуть ціни, але все одно обмежує громадян - прим. Ред.).

Коли фізична особа купує товари за кордоном із гривневої картки, український банк, який випустив цю картку, має компенсувати міжнародній платіжній системі, що обслуговує цю операцію,  еквівалент цієї суми у валюті. Відповідну іноземну валюту банк за гривні купує в Національного банку, який апелює коштами з міжнародних резервів, тому що обсяги надходження валютної виручки в країну поки є недостатніми навіть для забезпечення імпорту. Отже, встановлення ліміту захищатиме міжнародні резерви країни», - пояснили у НБУ.

Разом із тим, 28 липня НБУ заявив, що перегляд цих лімітів є можливим - однак, лише для волонтерів.

«Пріоритет Національного банку України в умовах війни – забезпечення фінансової та курсової стабільності в Україні. Це – необхідне підґрунтя для стійкої роботи економіки та безперебійної роботи усієї фінансової системи країни, що важливо для підтримання обороноздатності нашої держави. З цією метою Національний банк з початку повномасштабного нападу росії на Україну запровадив валютні обмеження та оновлює їх відповідно до нових викликів для фінансової системи. Заходи захисту на валютному ринку дають змогу утримувати резерви на тих рівнях, які є достатніми для забезпечення курсової та фінансової стабільності.

Ще одним пріоритетом Національного банку в умовах війни є забезпечення діяльності Збройних Сил України. Зокрема, НБУ в перші години війни створив мультивалютний рахунок для збору коштів на потреби захисників України та активно популяризує його як всередині країни, так і за кордоном, а також приділяє значну увагу потребам волонтерського руху.

Так, по-перше, Національний банк забезпечив можливість для юридичних осіб купувати валюту та переказувати її за кордон для придбання товарів військового призначення. До юридичних осіб належать як благодійні фонди, так і ФОПи, що отримали дозвіл на здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Сьогодні кожен громадянин може зареєструвати ФОП через функціонал «Дія».

По-друге, ураховуючи запити волонтерів, з 4 квітня Національний банк дозволив усім громадянам купувати валюту та переказувати її за кордон для купівлі товарів військового призначення.

Ліміт на такі операції встановлено в розмірі 400 тис. грн (в еквіваленті) на місяць.

Перелік товарів, які можна придбати на цю суму фізичній особі, визначався разом із банками та волонтерами. До нього належать засоби захисту, бронежилети, безпілотні апарати, каски, шоломи, військова та тактична форма, військове та тактичне взуття, захисний одяг, оптичні прилади для слідкування, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, каримати, військові аптечки тощо.

Крім того, громадяни й надалі мають змогу купувати товари за кордоном без обмежень, використовуючи валютні платіжні картки українських банків. 

Водночас Національний банк розуміє, що в окремих ситуаціях традиційні шляхи закупівлі товарів військового призначення ускладнилися після введення ліміту для розрахунків за кордоном із гривневих платіжних карток українських банків.

Зараз опрацьовуються інструменти для врегулювання таких ситуацій разом із банківською спільнотою, до обговорення яких банки залучатимуть волонтерів.

Національний банк відкритий до діалогу і враховує отримані звернення від волонтерів. Враховуючи тривалий характер війни і потреби в підтримці країни після Перемоги, Національний банк також звертає увагу на можливість волонтерів об’єднуватися у спільноти та реєструвати їх як фонди чи громадські об’єднання волонтерів або ж співпрацювати з уже існуючими й ефективними фондами для здійснення закупівель з їхньою допомогою. Така централізація закупівель має низку переваг, зокрема спільноти:

  • дадуть змогу створити актуальну базу адресних потреб для їх систематизації та об’єднувати їх в пули під час здійснення замовлень та доставки, що може сприяти зниженню витрат як на закупівлю, так і на логістику;
  • сприятимуть спрощенню роботи як з акумуляції коштів, так і зі здійснення оплати», - зазначили у НБУ.

 Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Автор: Наталя Мамченко

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Ростислав Москаль
    Ростислав Москаль
    суддя Львівського окружного адміністративного суду
  • Сергій Бурлаков
    Сергій Бурлаков
    член Вищої ради правосуддя, суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді
  • Олена Петренко
    Олена Петренко
    суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду
  • Юлія Філонова
    Юлія Філонова
    суддя Сумського апеляційного суду