Як в Україні намагаються боротися з онлайн-злочинністю

Бджоли проти меду?

Стрімкий розвиток електронної комерції в Україні, зробило її популярною не тільки серед законослухняних громадян, а й серед усіляких шахраїв. Відсутність чітко прописаних законодавчих норм значно ускладнює процес правової кваліфікації злочинного діяння в онлайн-торгівлі і його попередження.

За словами юриста українського представництва відомої міжнародної платформи комерційних оголошень OLX Андрія Бічука, до них щодня надходить по 100-120 тисяч нових оголошень. У сервісу немає технічної і фізичної можливості всебічно модерувати такий обсяг інформації. Цього не вимагає і вітчизняне законодавство.

Юрист погоджується, що далеко не всі товари, що виставляють на продаж, мають законне походження. Однак щоб перешкодити цьому, ефективного механізму не існує.

«Все, що ми можемо, — це заблокувати, на прохання правовласників будь-якої торгової марки, певні оголошення, які пропонують контрафактну продукцію, а також IP-адреси з яких надходить інформація. Але немає гарантій, що через деякий час з іншої адреси дані оголошення не надійдуть знову», — зазначає Андрій Бічук.

Правоохоронні органи, з якими, до речі, у OLX підписаний меморандум про співпрацю, також не здатні ефективно протистояти недобросовісним інтернет-торговцям.

По-перше, по IP-адресі або зазначеному при реєстрації номеру мобільного телефону встановити особу шахрая — безнадійна справа. Навіть в ситуації, коли «доброзичливці» вказують на людину або її оголоення, яка торгує в інтернеті контрафактом — практично неможливо довести, що саме вона реальний розповсюджувач сумнівної продукції.

Найчастіше буває так. Торговець підробками скоює який-небудь інший злочин, попадається, під час обшуку у нього вилучають комп'ютер, і раптом виявляється, що з нього давали оголошення в мережу про продаж товарів, законність походження яких викликає сумнів у правовласників.

Ще невеликий відсоток затриманих розповсюджувачів контрафакту становлять безтурботні шахраї, які без задньої думки використовують для торгівлі адресу свого домашнього інтернету.

А по-друге, і це найбільша перешкода в протистоянні з інтернет-шахраями, вітчизняне законодавство відносить дії в мережі до цивільно-правових відносин, тому кримінальна відповідальність за порушення чиїхось прав в інтернеті не настає.

Більш того, як вважають українські адвокати, очікувати від інтернет-сервісів і майданчиків активної боротьби з недобросовісними представниками торговельних відносин в мережі не варто. Це все одно, що бджоли будуть виступати проти меду. «Звичайним користувачам в кращому випадку розкажуть, що за 500 гривень неможливо купити справжні кросівки Адідас, але вимагати з продавців сертифікатів на продукцію або правовстановлюючі документи ніхто не буде», — впевнені в адвокатському співтоваристві.

Знавці права також відзначають, що законодавчу базу в цій сфері потрібно не вдосконалити, а створювати з нуля.

Існуючий Закон «Про електронну комерцію» занадто поверхневий і морально застарілий, зокрема, в ньому не регламентована діяльність інтернет-посередників, в якості яких і виступають торгові е-майданчики. І навіть понятійний апарат відрізняється від термінології Директив Європейського Союзу.

Тому правовласникам торгових марок слід посилити активність щодо захисту своїх прав, і, тим самим, сприяти переведенню е-комерції в цивілізоване русло.

Така активність дійсно зростає. За відомостями того ж OLX, інтенсивність звернень до них з приводу порушених авторських чи торгових прав за останній рік зросла в два рази.

Очевидно, що до критичної маси залишилося недовго.

І зловити, і довести

Більш чітка правова позиція передбачена за злочини проти основ національної безпеки і тероризм, вчинені в мережі Інтернет. Тут вже настає кримінальна відповідальність.

Зокрема, в Кримінальному кодексі України існує стаття 109 «Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади». Тільки за публічні заклики до таких дій, передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк з конфіскацією майна.

Однак, як і у випадку з електронною торгівлею, основна проблема — ідентифікація злочинця. Ловлять їх, знову ж таки, чи випадково, чи внаслідок необережності злочинців.

Його подальша доля вирішується на підставі експертного висновку про дії особи в інтернеті.

В якості експертів, за словами адвоката Дениса Ненова, виступають, як правило, наукові співробітники державних інститутів, що спеціалізуються на темі «Держава і право». Але були випадки, коли висновки робили звичайні політологи — законодавчі норми з цього приводу відсутні.

«В даний час за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України і її територіальної цілісності Головною військовою прокуратурою, Службою безпеки України, Національною поліцією України притягнені до кримінальної відповідальності 84 іноземця, з них 64 громадянина РФ», — рапортував в липні ГПУ.

Також кримінальна відповідальність настає за організацію так званих «груп смерті» в інтернеті. У такі групи залучаються, як правило, морально нестійкі молоді люди, на яких чиниться психологічний тиск, в результаті чого вони здійснюють самогубства.

Деякі експерти кажуть, що ця тема спеціально розроблена в Росії для дестабілізації ситуації в молодіжному середовищі в Україні. Інші вважають, що це розваги психічно хворих людей.

Як би там не було, проблему «групи смерті» створили. За словами представників правоохоронних органів, тільки в 2016 році в Україні зафіксовано 152 дитячих самогубства.

У Кримінальному кодексі України існує стаття 120 «Доведення до самогубства». Однак сьогодні під її визначення інтернетний варіант не підпадає. Тому, навіть спійманих осіб неможливо притягнути до кримінальної відповідальності.

У зв'язку з цим, 24 травня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект № 4088. Він вносить зміни до статті 120 Кримінального кодексу України. Тепер в ній йдеться про те, що «доведення особи до самогубства або до спроби самогубства, що є наслідком жорстокого з нею поводження, шантажу, примусу до протиправних дій, систематичного приниження її людської гідності, підбурювання, в тому числі підкупу, обману, а також будь-яке сприяння вчинення самогубства, карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк».

У пояснювальній записці до законопроекту сказано, що в Запоріжжі в вересні 2015 відкрито кримінальне провадження щодо Євгена Кривошеєва за статтею 120 КК, якого підозрюють у доведенні до самогубства через інтернет дев'яти молодих жінок, четверо з яких проживали на території Російської Федерації, а п'ятеро — в Україні.

«На жаль, тільки одну з жертв на території України вдалося врятувати. У цій справі правоохоронцями було зафіксовано IP-адресу особи, яка, використовуючи жіноче ім'я, знаходила в соціальній мережі «Контакт» майбутніх жертв і доводила їх до самогубства. У квартирі підозрюваного був проведений обшук і вилучено комп'ютер, з якого в інтернет заходила особа, підозрювана в доведенні до самогубства дев'яти жертв», — йдеться в повідомленні.

Від того, чи зможе законодавець продовжити роботу в цьому напрямку, і буде залежати успіх в боротьбі з інтернет-злочинами.

Як не стати обдуреним в інтернет-магазині, читайте за посиланням.