Прокурор МКС клопотатиме про додаткові гроші на суд над Путіним, — The Guardian

 Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан клопотатиме про додаткові гроші для розслідування воєнних злочинів рф в Україні, включаючи потенційне судове переслідування Путіна за викрадення дітей. Про це повідомляє  The Guardian.

Метою конференції в Лондоні, організованої спільно Великобританією та урядом Нідерландів, є збирання грошей для фінансування роботи МКС з розслідування воєнних злочинів росії. Бюджет МКС не збільшився, хоч в Україні працює 40 слідчих.

Як зазначає видання, виданий Ханом ордер на арешт путіна може також послабити зростаючі вимоги всередині України та деяких експертів з міжнародного права щодо створення спеціального трибуналу для розгляду ширшого злочину агресії з боку росії.

Хан завжди наполягав на тому, що МКС має необхідні повноваження для переслідування ролі російського керівництва у війні. Проте критики кажуть, що пропуск у повноваженнях залишається і що спеціальний суд був би ефективнішим інструментом, оскільки йому не треба було б доводити причинно-наслідковий зв'язок між окремими воєнними злочинами та російським керівництвом.

У конференції беруть участь представники понад 40 країн. Великобританія надає додаткові 395 тисяч фунтів стерлінгів для фінансування роботи МКС.

У заході візьмуть участь міністр юстиції України Денис Малюська та генеральний прокурор України Андрій Костін. Видання пише, що вони не вірять, що ініціатива МКС у справі про викрадення дітей минулого тижня усуває потребу у спеціальному трибуналі. Конференція у Львові 3 березня змінила повноваження об'єднаної групи з розслідування військових злочинів в Україні, що складається із семи країн, щоб забезпечити майбутню роль нового міжнародного центру з кримінального переслідування злочину агресії проти України.

Деякі провідні країни, у тому числі Великобританія, поки не підтримали ідею спеціального трибуналу, побоюючись, що це може підірвати роботу МКС, що тільки-но почалася.

Боротьба за сфери впливу між МКС та прихильниками спеціального трибуналу стала серйознішою, коли президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що підтримує спеціальний трибунал. Нещодавно, 4 березня, вона підтвердила свою підтримку трибуналу, додавши, що вона підтримує роботу МКС.

Рішення МКС про судове переслідування Путіна немає безпосереднього практичного значення, оскільки росія підписала Римський статут і визнає авторитет суду. Теоретично країни, які підписали угоду, були б зобов'язані заарештувати Путіна, якби він ступив на їхню землю. Путін рідко подорожує, але влітку має відвідати саміт БРІКС за участю Бразилії, росії, Індії, Китаю та Південної Африки у Південній Африці.

Прес-секретар президента ПАР Сиріла Рамафоса заявив, що він усвідомлює свої обов’язки.

«Ми як уряд усвідомлюємо наші юридичні зобов'язання. Однак до саміту ми продовжимо взаємодію з різними відповідними зацікавленими сторонами", - сказав Вінсент Магвенья.

На практиці ПАР у минулому ігнорувала ордери на арешт, зокрема ордери на арешт колишнього президента Судану Омара аль-Башира, який відвідав країну у 2015 році.

Як писала «Судово-юридична газета», Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Путіна. 

Також Генпрокурор роз’яснив, що означає видача ордера на арешт Путіна.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.