Договор бартера – правила обмена имуществом и основные условия заключения соглашения

Продавец и покупатель всегда были основными участниками рыночных отношений. В период обычного права их сотрудничество ограничивалось обменом товарами или услугами без использования денег. Однако даже сегодня, с развитием денежных отношений, такая форма обмена, в том числе бартер, остается актуальной и имеет правовое регулирование.

Согласно информации Восточного межрегионального управления Министерства юстиции, украинцы продолжают осуществлять обмен недвижимостью: домами, квартирами, усадьбами, а также земельными участками для сельскохозяйственных нужд или застройки.

Что такое договор мены (бартер)?

Это соглашение, в рамках которого стороны обязуются обменять имущество: одна сторона передает товар, а другая — в обмен на него также передает определенное имущество. То есть договор мены предполагает взаимный обмен без использования денег. Каждый участник является одновременно и продавцом, и покупателем.

Особенности договора мены:

Предмет:

• Вещи – как движимое, так и недвижимое имущество;
• Денежная доплата – возможна при обмене товара меньшей стоимости на более дорогой (однако исключительно денежная доплата не может быть предметом договора мены);
• Работы или услуги – могут быть объектом обмена на товар или другую услугу.

Переход права собственности:

• Право собственности на обменяемые товары переходит к сторонам одновременно после выполнения обязательств по передаче имущества обеими сторонами, если иное не предусмотрено договором или законом.

Доплата за разницу в стоимости:

• Если один из товаров дороже другого, стороны могут предусмотреть денежную доплату, которая компенсирует разницу в стоимости.

Юридический статус договора:

• Договор считается заключённым с момента согласования сторонами всех существенных условий.

У якій формі укладається цей правочин?

Загалом цивільним законодавством України передбачено 3 форми укладення домовленостей: усна, письмова та письмова з нотаріальним посвідченням. Всі вони, за певних обставин, доступні для використання під час засвідчення договору міни. А тепер більш детально по кожному.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком тих, що підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Намір обмінятися товарами та послугами, який виникає між двома юридичними особами має засвідчуватися у письмовій формі. Нотаріальне ж посвідчення є обов’язковим для угод, предметом яких є земельні ділянки, квартири, будинки, автомобілі та інше майно, котре потребує державної реєстрації.

Які права та обов’язки сторін договору міни?

Стороною договору обміну може бути фізична особа, що володіє необхідною дієздатністю, або юридична, для якої передача майна в рамках договору обміну відповідає її статутним цілям.

У межах такого договору кожен учасник водночас виступає і продавцем, і покупцем.

Права сторін договору:

– вимагати передачі майна відповідно до узгоджених умов.

Обов’язки сторін:

– передати майно у належному стані;

– гарантувати відповідність якості переданого майна договірним умовам;

– повідомити іншу сторону про відомі недоліки об’єкта обміну, а також про наявність прав третіх осіб на нього;

– забезпечити збереження майна до моменту фактичної передачі, якщо право власності переходить раніше.

Як внести зміни або розірвати укладену угоду?

Зміна чи розірвання договору обміну можлива лише за взаємною згодою сторін, якщо інше не передбачено законом або самим договором. Однак, у разі істотного порушення умов договору однією зі сторін, інша сторона має право звернутися до суду з вимогою про його зміну або припинення.

Зміна договору означає коригування його умов, зокрема щодо предмета, строків або порядку виконання зобов’язань. Розірвання договору веде до припинення прав і обов’язків сторін. При цьому все, що виконано за договором до моменту його розірвання, залишається у сторін, якщо інше не передбачено законодавством чи самим договором.

Договір обміну визнається недійсним у разі порушення загальних вимог до правочинів. У такій ситуації кожна зі сторін зобов’язана повернути отримане за договором, а якщо це неможливо — компенсувати його вартість відповідно до актуальних ринкових цін.

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.