З 6 січня скасовується мораторій на ініціювання процедури банкрутства

5 січня у «Голосі України» (№1) було опубліковано Закон №1944-IX щодо внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства. Деталі інформує портал Дебет-Кредит.

Зокрема, ним скасовується мораторій на відкриття провадження у справах про банкрутство по вимогах після 12.03.2020 р., уточнюється порядок проведення зборів (комітету) кредиторів у режимі відеоконференції, а також шляхом опитування, процедура підтвердження особи та повноважень учасника зборів (комітету) кредиторів, оформлення результатів зборів (комітету). Крім того, уточнюється питання відповідальності арбітражного керуючого за невчинення дій, передбачених Кодексом з процедур банкрутства, через введений на території України  карантин.

Оскільки набрання чинності Законом передбачено з дня, наступного за днем його офіційного опублікування, то наведені зміни набирають чинності з 06.01.2022 р.

Скасування мораторію на процедури банкрутства на час карантину

Законом 1944-IX скасовується заборона на ініціювання процедури банкрутства на час дії карантину.

Йдеться про можливість звернень кредиторів до суду про визнання боржників - юридичних осіб банкрутами  за вимогами, що виникли з 12 березня 2020 року. Тобто знімаються всі обмеження щодо процедури банкрутства юросіб-боржників за вимогами, що виникли як до запровадження карантину, так і виникли чи непогашені під час його дії. До речі, із заявами щодо порушення справ про банкрутство звертатися до суду можуть й податкові органи (пп. 20.1.39 ПКУ). Тож мораторій знятий й для них як для кредиторів.

Крім того, скасовується можливість продовження місячного строку для звернення боржника із заявою про відкриття у справі про банкрутство, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до реальної загрози неплатоспроможності  (ч. 6 ст. 34 Кодексу про банкрутство). До речі, керівник, який допустив пропуск цього строку, несе солідарну відповідальність за боргами юрособи. Втім, цей строк може бути продовжений судом у разі, якщо боржник доведе, що неможливість дотримання цього терміну була спричинена поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 та/або заходами боротьби з поширенням цієї хвороби. В такому разі кредитори вже не зможуть пред’явити свої вимоги до керівника боржника.

Також комітет кредиторів та забезпечений кредитор з 06.01.2022 р. вже не зможуть приймати рішення про зупинення проведення аукціонів з продажу майна боржника.

Законодавці залишили норму, яка на період дії карантину та протягом 90 днів з дня його скасування зупиняє нарахування:

• відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктиризовані планом санації чи реструктуризації боргів боржника;
• штрафних санкції за невиконання боржником таких зобов’язань.

Щодо прострочених зобов’язань, передбачених планом санації чи реструктуризації боргів боржника, то зміни, що вносяться Законом № 1944, не впливають на їх розстрочення на строк виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника.

Зміни у порядку прийняття рішень про банкрутство на час карантину

Закон № 1944 уточнює порядок проведення зборів кредиторів у режимі відеоконференції або шляхом опитування:

• збори (комітет) кредиторів можуть проводитися в режимі відеоконференції за умови дотримання вимог ст. 48 Кодексу про банкрутство. Якщо учасник зборів (комітету) кредиторів не має ЕЦП, підтвердження особи такого учасника здійснюється у порядку, визначеному Законом «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Носій відеозапису відеоконференції є обов’язковим додатком до протоколу зборів (комітету) кредиторів. Протокольне рішення зборів (комітету) кредиторів підписується арбітражним керуючим, а в разі проведення зборів (комітету) кредиторів без участі арбітражного керуючого - кредитором, обраним головою зборів (комітету) кредиторів;
• збори (комітет) кредиторів можуть проводитися шляхом опитування. Ініціатор опитування надсилає всім учасникам зборів (комітету) кредиторів запит з проектом рішення із запропонованого питання (питань). У такому запиті зазначаються адреса, на яку учасники опитування мають надіслати свою відповідь, та строк надання відповіді. Надсилання запитів здійснюється на адреси електронної пошти учасників зборів (комітету) кредиторів, зазначені в заявах з грошовими вимогами до боржника, або на офіційно повідомлену адресу. У разі якщо в учасника опитування відсутня адреса електронної пошти, запит надсилається поштовим відправленням. У такому разі строк проведення опитування має враховувати строки надходження поштової кореспонденції. У разі згоди із запропонованим рішенням учасник опитування підписує проект рішення та надсилає його ініціатору протягом 15 днів з дня отримання запиту. Згода учасника опитування з прийнятим рішенням має бути безумовною. Рішення учасника опитування, направлене разом з документами, що підтверджують його повноваження, на електронну пошту ініціатору опитування, підписується з використанням електронного цифрового підпису уповноваженої особи. Рішення учасника опитування, направлене засобами поштового зв’язку, підписується особисто учасником опитування або його представником з наданням документів, що підтверджують повноваження представника. Відповіді, отримані після закінчення встановленого строку або такі, зміст яких не дає змоги встановити волевиявлення учасника опитування щодо порушеного питання, не враховуються під час підрахунку результатів голосування з такого питання. Ініціатор опитування зобов’язаний викласти прийняте рішення у письмовій формі, додати до нього копії відповідей усіх учасників опитування та надіслати всім учасникам зборів (комітету) кредиторів у порядку, встановленому для надсилання запитів, протягом 10 днів з дати завершення строку на прийняття ним відповідей від учасників зборів (комітету) кредиторів. Датою прийняття рішення вважається останній день строку, протягом якого учасники опитування мали надіслати свої відповіді ініціатору опитування.

Зміни щодо відповідальності арбітражного керуючого

Арбітражний керуючий не несе дисциплінарної відповідальності за невчинення дій, передбачених цим Кодексом, якщо їх вчинення унеможливлено вимогами карантину, за умови повідомлення арбітражним керуючим про це комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи - боржника), кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи - боржника), а також кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника.

Також змінами передбачено, що суд за клопотанням комітету кредиторів, кредитора, арбітражного керуючого чи з власної ініціативи може продовжити строки:

• проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність),
• звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів;
• оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону;
• виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

Також «Судово-юридична газета» повідомляла, що КГС ВС висловив позицію щодо неможливості відкриття провадження у справі про банкрутство.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.