Під головуванням Генерального прокурора Ірини Венедіктової в Офісі Генерального прокурора проходить координаційна нарада керівників правоохоронних органів щодо протидії корупції.
У заході брали участь директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник, Міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський, голова Служби безпеки України Іван Баканов, виконувач обов’язків директора Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов, голова Національної поліції України Ігор Клименко, голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков, в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук.
За словами Генпрокурора, поряд з війною та екологічними проблемами, корупція є одним з найбільш небезпечних ворогів, який унеможливлює потужний розвиток нашої держави. Згідно з опитуваннями, кожен другий українець вважає, що його життя покращиться, якщо корупцію буде подолано. Правоохоронна система має спільний виклик, а ефективність полягає у синхронній роботі на цьому напрямі. Про це вона заявила на своїй сторінці у Facebook.
«На сьогодні ж, слід визнати, що ми маємо розбалансовану антикорупційну діяльність, про що свідчать дані міжнародної організації «Transparency International» щодо Індексу сприйняття корупції за 2020 рік. Згідно з ними у рейтингу країн світу Україна посідає 117 місце зі 180 можливих.
Разом з тим, посилення координаційної ролі прокурорів сприяло збільшенню цьогоріч на 21% кількості кримінальних корупційних проваджень, у яких особам повідомлено про підозру. Також зросла на чверть кількість скерованих до суду обвинувальних актів цієї категорії.
Закликала правоохоронців зосередитися на викритті не лише одиничних випадків хабарництва, як часто є лише верхівкою айсбергу, а виявленні складних корупційних схем, що завдають масштабних збитків протягом тривалого часу. Зокрема, на схемах розкрадання в бюджетній та соціальній сфері, медичних закупівлях та стратегічній для держави оборонній галузі.
Втім потребує суттєвого покращення стан відшкодування збитків у завершених кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення. Наразі належна увага правоохоронними органами цій роботі взагалі не приділяється і це при тому, що Україна і так щоденно зазнає значних економічних втрат та потребує стабільного наповнення державного бюджету.
Так, із встановлених цьогоріч понад 2,1 млрд грн збитків, відшкодовано лише 2,4%, тобто понад 48 млн грн. Дотепер залишаються незабезпеченими позовами й арештами ще понад 50% збитків.
Водночас ефективним засобом повернення незаконно набутих активів поза межами кримінального провадження, є застосування механізму цивільної конфіскації, який має спрямовуватися на посилення протидії корупційним проявам. Однак, хоча такий інститут був запроваджений в Україні ще понад півтора року тому, його реалізація наразі фактично відсутня.
Не сприяє ефективному попередженню корупційних проявів низький рівень судової репресії. Торік за корупційні кримінальні правопорушення до реального покарання у виді позбавлення волі засуджено лише 46 осіб з понад тисячі, а цьогоріч – тільки 13 з більш ніж трьох сотень.
Превентивним заходам у боротьбі з корупцією взагалі приділяється недостатня увага. А превенцію щодо вчинення корупційних правопорушень необхідно починати з дитинства. Яке у дитини може бути уявлення про нульову толерантність до корупції, якщо вдень батько або мати бореться чи закликає до боротьби із нею, а ввечері йде і купує медичну довідку для басейну? Прокурорам і правоохоронцям треба йти у школи, університети і розповідати суть нашої роботи. Наразі завдання правоохоронної системи – подолання подвійних стандартів та утвердження принципу нульової толерантності до корупції», — повідомила Генпрокурор.
Раніше ми писали, що збори прокурорів ОГП обрали делегатів на всеукраїнську конференцію прокурорів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.