Державна реєстрація речових прав на підставі судових рішень: що варто врахувати

Департамент нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України повідомив, що під час здійснення Мін’юстом контролю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно виявляються непоодинокі випадки державної реєстрації на підставі судових рішень, які не набрали законної сили, а також практика зупинення розгляду заяв та направлення до суду запитів про набрання такими судовими рішеннями законної сили.

Про те, якими мають бути дії державного реєстратора у випадку подання рішення суду, яке не набрало законної сили, та про вимоги до оформлення судових рішень нагадує заступник начальника відділу контролю в сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та бізнесу Прохоренко Катерина.

При проведенні державної реєстрації речових прав на підставі судових рішень до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром прав (ДРП) та Єдиним державним реєстром судових рішень (ЄДРСР), яка передбачена статтею 31-1 Закону № 1952-IV, державним реєстраторам необхідно керуватися алгоритмом, який визначено пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.10.2016 № 1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» (далі - Закон № 1666-VIII).

Вказаними перехідними положеннями передбачено, що державний реєстратор:

- обов’язково використовує відомості ЄДРСР за допомогою офіційного вебпорталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами;

- у разі відсутності рішення суду в ЄДРСР запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Вказаний алгоритм дій є тимчасовим та діє на період до початку функціонування повноцінної взаємодії між ДРП та ЄДРСР, що й визначає його нормативне закріплення саме на рівні Перехідних положень Закону № 1666-VIII, а не статті 23 Закону № 1952-IV.

З огляду на зазначене, державний реєстратор зобов’язаний зупинити розгляд заяви про державну реєстрацію та направити до суду запит про одержання копії рішення саме у випадку відсутності в ЄДРСР судового рішення, поданого для проведення державної реєстрації в паперовій формі.

Слід пам'ятати, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав, проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке набрало законної сили.

Невідповідність поданих документів вимогам, встановленим цим Законом, є підставою для відмови в державній реєстрації прав (п. 3 ч.1 ст. 24 Закону).

Тому при проведенні державної реєстрації на підставі судового рішення, необхідно обов’язково встановити, чи набрало це рішення законної сили та чи підлягає воно виконанню шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Що необхідно враховувати державному реєстратору при встановленні факту набрання судовим рішенням законної сили?

По-перше, слід уважно вивчити порядок та строки набрання законної сили різними категоріями судових рішень, визначені відповідним процесуальним законодавством (ст.ст. 261, 273 ЦПК України, ст.ст. 235, 241 ГПК України, ст.ст. 255, 256 КАС України та ін.).

По-друге, слід звернути увагу на відомості про набрання (або ненабрання) судовим рішенням законної сили, які містяться на його паперовій копії, що подається заявником.

Відповідне положення передбачене порядком оформлення судових рішень в Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (зі змінами), яка почала діяти з 1 січня 2020 року.

Зокрема, пунктом 3 розділу XI Інструкції передбачено, що копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати. У разі якщо судове рішення не набрало законної сили, про це працівником апарату суду зазначається на копії, що видається чи надсилається. На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності.

Таким чином, якщо реєстратору подано судове рішення, яке не набрало законної сили, що підтверджується відповідною відміткою («не набрало законної сили»), у державній реєстрації слід відмовити.

Щодо державної реєстрації обтяжень речових прав слід зауважити, що в окремих випадках законодавством передбачені виключення, коли судові рішення, набрання законної сили якими зупинено, підлягають негайному виконанню в силу спеціальних законодавчих вимог (ст.ст. 175, 400 КПК України).

Про такі випадки Мін’юстом надано відповідне роз’яснення.

Зауважуємо на тому, що необґрунтоване зупинення розгляду заяв про державну реєстрацію речового права на підставі судових рішень, які не набрали законної сили, з метою надання заявникам строку (30 робочих днів) для проставлення відмітки про набрання законної сили, не передбачено законодавством і може спричинити негативні наслідки для осіб, яким належать права чи законні інтереси на відповідне нерухоме майно.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВРП доповнила перелік користувачів, яким надано дозвіл на повний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.