Міністерство юстиції України повідомило, що набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади». Про це йдеться у пресслужбі відомства.
«Документом внесено зміни до переліку підстав для відмови у державній реєстрації нормативно-правового акту.
Таким чином, нормативно-правовий акт не буде зареєстровано, якщо він не відповідає Конституції та законам України, іншим актам законодавства, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, Конвенції про права осіб з інвалідністю, міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), видано без урахування практики Європейського суду з прав людини, зокрема:
▪ порушує чи обмежує встановлені законом права, свободи і законні інтереси громадян та юридичних осіб або покладає на них не передбачені законодавством обов’язки;
▪ виходить за межі компетенції органу, що його видав;
▪ містить норми, що призводять або можуть призвести до вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень;
▪ не відповідає вимогам законодавства про мови;
виданий за наявності будь-якої з обставин, визначених у частині першій статті 25 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” (на підставі повідомлення ДРС)».
Якщо нормативно-правовий акт прийнято суб’єктом нормотворення з порушенням правил нормопроектувальної техніки, орган державної реєстрації не відмовляє в реєстрації такого акта.
У рішенні про державну реєстрацію відображаються зауваження і пропозиції щодо приведення положень такого акта у відповідність до законодавства із зазначенням конкретних невідповідностей, статей, пунктів тощо або наданням відповідного варіанта редакції тексту, до якого є зауваження.
Суб’єкт нормотворення повинен врахувати всі висловлені органом державної реєстрації зауваження та протягом 5 робочих днів з дати їх отримання подати для державної реєстрації відповідний нормативно-правовий акт (без узгодження такого акта із заінтересованими органами) або подати органу державної реєстрації копію документа про скасування такого акта, що є підставою для скасування рішення про державну реєстрацію зареєстрованого нормативно-правового акта.
Державна реєстрація такого акта здійснюється протягом 2 робочих днів після його надходження до органу державної реєстрації та підлягає офіційному опублікуванню одночасно із зареєстрованим нормативно-правовим актом.
У разі неврахування (часткового врахування) суб’єктом нормотворення у відповідному НПА зауважень або врегулювання в такому акті інших питань, що не стосуються зазначених зауважень, орган державної реєстрації відмовляє в державній реєстрації такого акта та одночасно скасовує рішення про державну реєстрацію зареєстрованого нормативно-правового акта», — сказано у повідомленні.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Кабмін спростив процедуру реєстрації нормативно-правових актів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.