Генпрокурор Ірина Венедіктова 22 лютого погодила повідомлення про підозру трьом колишнім високопосадовцям ПАТ КБ «Приватбанк» у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, та у службовому підробленні. Про це повідомляє пресслужба Офісу Генпрокурора.
Зокрема, повідомлено про підозру колишньому першому заступнику Голови правління «Приватбанку», який у понеділок намагався покинути Україну на приватному літаку у напрямку Відня. Завдяки зусиллям правоохоронців літак здійснив посадку в аеропорту «Бориспіль», де експосадовця було затримано.
Колишньому Голові правління банку та начальнику департаменту фінансового менеджменту, яка одночасно займала посаду першого заступника Голови правління пов’язаної з банком юридичної особи, повідомлено про підозру у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України.
Слідством встановлено, що у грудні 2016 року троє колишніх високопосадовців банку, усвідомлюючи, що ПАТ КБ «Приватбанк», з урахуванням позиції власників його істотної участі, у найближчий час буде визнаний неплатоспроможним та перейде під контроль держави, та розуміючи, що у зв’язку з цим із 19 грудня 2016 року вони втратять контроль над грошовими коштами банку, підготували та реалізували злочинний план розтрати грошових коштів фінустанови. Він полягав у протиправному нарахуванні і виплаті додаткової винагороди - індексованої комісії у зв’язку з ростом курсу гривні до долара США на користь пов’язаної з банком юридичної особи по наявних депозитних договорах із нею. При цьому виплата такої комісії цими депозитними договорами та додатковими угодами до них не передбачалась.
Окрім цього, нарахування і виплата винагороди були заплановані в порушення вимог статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», якою встановлено, що угоди, які здійснюються з пов’язаними з банком особами, не можуть передбачати умов, що не є поточними ринковими умовами.
Для прикриття розтрати грошових коштів «Приватбанку» троє ексвисокопосадовців вирішили надати цим банківським операціям вигляду законних, посилаючись на начебто заздалегідь прийняте і погоджене рішення кредитного комітету банку від 2014 року, насправді підроблене «заднім числом», та на рішення кредитного комітету банку від 16 грудня 2016 року, якими нібито ухвалено рішення про застосування нарахування і виплати індексованої комісії по депозитах на користь пов’язаної з банком юридичної особи в рамках розпорядження «Про реалізацію нового депозиту з виплатою винагороди у зв’язку з ростом курсу гривні до долара США» від 2013 року.
Таким чином, підозрювані спричинили збитки у сумі 136 млн гривень.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що на Рівненщині затримано податківця, який вимагав 150 000 грн за зменшення штрафу для АЗС.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.