Національне агентство з питань запобігання корупції роз’яснило деякі моменти щодо автоматизованої системи перевірки декларацій. Про це повідомляє пресслужба НАЗК.
Щороку декларації подають близько 900 тисяч осіб: починаючи від Президента, Прем'єра і закінчуючи провідним спеціалістом у державній установі. Декларування – один із головних інструментів запобігання корупції та посилення доброчесності на державній службі та в органах місцевого самоврядування.
Чи мають бути всі подані декларації проаналізовані у той чи інший спосіб? Так. Чи можна це зробити «вручну»? Лише за наявності значних ресурсів. Наразі ж у структурних підрозділах НАЗК, які займаються повною перевіркою декларацій, працює лише 30 людей. Загальний штат – 294.
Саме тому існує Система логічного та арифметичного контролю (ЛАК). Вона була передбачена Законом України «Про запобігання корупції» та давала змогу Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) проводити логічний та арифметичний контроль декларацій посадовців. Тобто, по суті, усі 900 тисяч поданих щороку декларацій попередньо перевіряються комп’ютером щодо ознак приховання майна та незаконного збагачення.
Що таке ЛАК?
Для здійснення автоматизованої перевірки даних НАЗК підготувало та впровадило спеціальну програму – Систему логічного та арифметичного контролю. ЛАК аналізує та ранжує декларації повністю автоматично та без втручання людини.
Система аналізує дані в декларації, співставляючи їх з інформацією із 16-ти державних реєстрів. Наприклад, службовець вказав одну земельну ділянку, а система порівняла інформацію з даними з Держгеокадастру і знайшла ще 3 земельні ділянки, які декларант «забув» вказати. Система такі невідповідності покаже.
Для перевірки даних однієї декларації робиться від 16 до 7,5 тис. запитів до реєстрів. За весь період роботи ЛАК надіслала понад 67 млн запитів до інших реєстрів. Зараз інформація з абсолютно всіх декларацій проходить звірку з реєстрами.
Як працює логічний та арифметичний контроль?
Нові технічні умови, за якими здійснюється логічний та арифметичний контроль декларацій посадовців, були затверджені 1 вересня 2020 року відповідним наказом.
Вони визначають перелік невідповідностей у деклараціях та коефіцієнт, який їм присвоюється за результатами логічного та арифметичного контролю. Усі коефіцієнти сумуються, і система автоматично формує рейтинг ризику електронної декларації.
Далі декларації ранжуються від найбільш до найменш ризикованої, і декларації з найвищими ризиками мали пройти повну перевірку НАЗК. Її проводили уповноважені особи Агентства. Справи до них потрапляли через автоматизований розподіл. Тобто, який саме працівник перевіряє яку декларацію також визначає комп’ютер.
З початку запуску Система перевіряла 2 тис. декларацій в тиждень. Зараз потужність системи дозволяє перевіряти до 100 тис. декларацій на місяць. Разом з тим швидкість ЛАК залежить, зокрема, від здатності інших реєстрів швидко обробляти запити та надсилати їх НАЗК.
Перевірка «ризикованих» декларацій на паузі
З травня 2020 року перезавантажене НАЗК розпочало перевірку декларацій за новим юстованим порядком перевірки. За ним Агентство перевіряло саме ті декларації, де можуть бути найвищі ризики. Найпершими було взято у перевірку декларації президентів, прем’єр-міністрів, міністрів та їхніх заступників, суддів КСУ та Верховного Суду України.
Система ЛАК в автоматичному режимі проранжувала усі щорічні декларації за 2019 рік і на підставі конкретних показників визначила найбільш ризиковані декларації. За їх повну перевірку НАЗК взялося за декілька тижнів до рішення КСУ.
Конституційний Суд України своїм рішення позбавив Агентство права користуватися і цим інструментом. Зараз НАЗК може використовувати ЛАК лише як систему обміну інформації для спецперевірок.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що у НАЗК пояснили, коли народним депутатам України дозволяється голосувати у разі конфлікту інтересів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.