Державна податкова служба пояснює, що під терміном «безнадійний» розуміється:
– податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;
– податковий борг фізичної особи, яка:
– податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ПКУ;
– податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
– податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;
– податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення НБУ про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг (п. 101.1 ПКУ).
Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. №577.
Також, згідно зі ст. 97 ПКУ безнадійним вважається борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством. Порядок списання такого податкового боргу визначено постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1231.
Списання безнадійного податкового боргу здійснюється за результатами розгляду документів, наданих платником податків, виключно головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, Офісом великих платників податків ДПС.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, чи слід узгоджувати з ДПС відчуження майна у податковій заставі.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.