Працівник часто хворіє: коли роботодавець має право звільнити його

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку нез'явлення на роботу протягом бiльш як чотирьох мiсяцiв пiдряд внаслiдок тимчасової непрацездатностi, не рахуючи вiдпустки по вагiтностi i родах. Про це йдеться у повідомленні пресцентру Держпраці у Дніпропетровській області.

Однак, за працiвниками, якi втратили працездатнiсть у зв'язку з трудовим калiцтвом або професiйним захворюванням, мiсце роботи (посада) зберiгається до вiдновлення працездатностi або встановлення інвалідності.

Отже, роботодавець має право, але не зобов’язаний розірвати трудовий договір з працівником, який через хворобу (загальне захворювання) відсутній на роботі більше 4 місяців підряд. Але, для того щоб роботодавець міг скористатися цією підставою для звільнення, непрацездатність працівника повинна тривати більше чотирьох місяців підряд.

Якщо працівник вийшов на роботу хоча б на один день або між лікарняними листами узяв щорічну відпустку чи відпустку «за свій рахунок» тощо, перебіг 4-місячного строку уривається.

Підсумовувати періоди нез’явлення на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності, тривалість яких менше чотирьох місяців, не можна.

Передбачений п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП строк повинен спливти повністю. Закінченням цього терміну слід вважати відповідний день четвертого місяця з моменту, коли працівник не з’явився на роботі у зв’язку з хворобою.

Також, при звільненні працівника роботодавцю потрібно мати докази того, що звільнення працівника – це виробнича необхідність. Під виробничою необхідністю розуміють таку ситуацію, при якій заміщення непрацездатного працівника є необхідним (неможливо ні перерозподілити обов’язки хворого між іншими працівниками, ні прийняти іншого працівника на період його хвороби). Інакше звільнення може бути визнане судом неправомірним. У випадку якщо працівник є членом профспілки необхідно отримати згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення на підставі п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, коли понаднормова праця є незаконною. 

Також відомо, як правильно написати заяву на безоплатну відпустку під час карантину. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.