В Україні існує два шляхи оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів: адміністративний — звернення зі скаргою до Міністерства юстиції України або його територіального органу, і судовий — подача позову до суду.
Механізм захисту своїх майнових прав обирає сам скаржник. Але бувають випадки, коли особа може звернутися тільки до суду (наприклад, якщо із моменту, коли вона дізналася чи могла дізнатися про можливе порушення своїх прав, пройшло більше 60 днів). Про це інформує прес-центр Офісу протидії рейдерству у «Фейсбук».
Так, якщо інструменти адміністративного оскарження застосувати неможливо, потрібно обрати правильний спосіб захисту своїх прав. До суду якої юрисдикції потрібно звернутися з огляду на актуальну практику найвищої судової інстанції країни — Верховного Суду (ВС), пояснюють експерти Офісу протидії рейдерству.
Ще кілька років тому у випадку оскарження реєстраційних дій власник майна мав звернутися із позовом до адміністративного суду, однак нещодавно судова практика розгляду справ цієї категорії змінилася. У постанові Великої Палати ВС від 2 жовтня 2019 року у справі № 807/137/18, зокрема йдеться, цитуємо: «саме лише скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи не дозволяє остаточно вирішити спір про право між цими особами без з’ясування правомірності правових підстав набуття такого майна, що має наслідком невиконання основного завдання судочинства». Тобто ВС фактично змінив юрисдикційну належність таких спорів, змістивши акцент із дій державного реєстратора на правові підстави реєстрації права власності або користування майном.
Тож тепер критерієм розмежування спорів щодо державної реєстрації є предмет оскарження.
Наприклад, якщо однією зі сторін спору є фізична особа, то позивач має звертатися до місцевого загального суду (за місцем проживання або знаходження відповідача), а справа — розглядатися за правилами Цивільного процесуального кодексу України. Коли йдеться про реєстраційний кейс, сторонами в якому є суб’єкти господарювання, треба звертатися до господарського суду (за місцезнаходженням відповідача).
Належним відповідачем у таких спорах є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі прав. Участь у такому спорі державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору. Вимога про скасування державної реєстрації у такому випадку може бути заявлена як похідна.
Врахування останніх тенденцій судової практики дозволить правильно обрати суд, до якого варто звертатися за захистом своїх майнових прав, резюмують експерти Офісу протидії рейдерству.
Раніше «Судово-юридична газета» публікувала список типових порушень, які допускають державні реєстратори при проведені дій щодо земельних ділянок.
Також ми інформували, як оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.