У податковій роз’яснили питання зберігання копій квитанцій платіжних терміналів

12:33, 14 февраля 2020
Продавцям не треба зберігати чеки з платіжних терміналів, зазначили у ДПС.
У податковій роз’яснили питання зберігання копій квитанцій платіжних терміналів
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Державна податкова служба України повідомила, що деякі продавці зберігають копії квитанцій платіжних терміналів (чеки з POS терміналів), але в цьому немає сенсу, бо податкове та банківське законодавство вимог зберігати такі чеки не містять. Інформація з’явилась у прес-службі ДПС.

«Бухгалтери та продавці зберігають постермінальні чеки, бо вважають, що вони можуть знадобитися при податкових перевірках, однак, це не так», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено обов’язок платників податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Також платники податків зобов’язані, зокрема, забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 статті 44 Кодексу, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44 Кодексу).

Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно зі статтею 2 Закону № 265 розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Отже, квитанція платіжного терміналу (копія такої квитанції) не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України встановлені Законом України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі – Закон № 2346).

Так, статтею 1 Закону № 2346 визначені терміни та поняття, які застосовуються при здійсненні розрахунків та переказу коштів, зокрема:

  • документ за операцією із застосуванням електронних платіжних засобів – документ, що підтверджує виконання операції із використанням електронного платіжного засобу, на підставі якого формуються відповідні документи на переказ чи зараховуються кошти на рахунки (пункт 1.5 статті 1 Закону № 2346);
  • електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ (пункт 1.14 статті 1 Закону № 2346).
  • платіжний термінал – електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням електронного платіжного засобу (пункт 1.321 статті 1 Закону № 2346).

Також Національним банком України на запит ДПС надано роз’яснення (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) щодо порядку здійснення з використанням електронних платіжних засобів (далі – ЕПЗ).

Враховуючи положення Закону № 2346 та відповідно до зазначеного листа НБУ, ЕПЗ є інструментом доступу до рахунку, який використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку, зокрема для оплати вартості товарів і послуг. При цьому ініціювання переказу за допомогою ЕПЗ має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням ЕПЗ (квитанція платіжного термінала).

Тобто квитанція платіжного термінала лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ, а не факт продажу товару (отримання послуг), тому квитанція платіжного термінала не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265.

Таким чином ДПС та НБУ мають однакову позицію щодо можливості віднесення квитанції платіжного термінала (копії такої квитанції) до розрахункового документа у розумінні Закону № 265.

З огляду на викладене ДПС повідомляє, що копія квитанції платіжного терміналу не є первинним документом у розумінні пункту 44.1 Кодексу, а тому на сьогодні відсутній обов’язок зберігання такої копії протягом терміну, встановленого пунктом 44.3 статті 44 Кодексу.

Просимо суб’єктів господарювання взяти зазначену інформацію до відома та використовувати при здійсненні господарської діяльності.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Державна податкова служба зменшила кількість позапланових перевірок майже на третину та більше сконцентрувалась на ризикових платниках.

Також ДПС та СБУ активізують співпрацю у боротьбі з відмиванням грошей.

Крім того, Державна податкова служба України розвінчала найгарячіші фейки тижня.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики