Справа Шеремета: судді повідомили про погрози і втручання з боку адвоката

Колегія суддів Київського апеляційного суду у складі головуючого Сливи Юрія Михайловича, суддів Мельника Володимира Васильовича та Фрич Тетяни Вікторівни повідомила, що на розгляді у них перебуває судове провадження за апеляційною скаргою захисника в інтересах підозрюваної на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28 (вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією), пунктами 5, 12 частини другої статті 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб; вчинене за попередньою змовою групою осіб), у кримінальному провадженні від 20 липня 2016 року. Про це повідомляє Судова влада України.

Під час судового засідання 20 грудня 2019 року при обговоренні питання щодо можливості продовження апеляційного розгляду без участі прокурора та надходження перед судовим засіданням матеріалів судового провадження, з якими колегія суддів не ознайомлена, адвокат повідомив, що у разі відкладення судового засідання на іншу дату він не покине залу судового засідання, та у ствердній формі висловився, що відкладення судового засідання за жодних умов не відбудеться.

Судді інформують, що таке висловлювання адвоката підтримали присутні у судовому засіданні вільні слухачі, які прийшли підтримати підозрювану. Вони почали погрожувати, що ніхто з них не покине залу судового засідання до прибуття прокурорів, які беруть участь у розгляді судового провадження.

У подальшому присутні у залі судового засідання особи разом із адвокатом протягом більше п’яти годин поспіль блокували приміщення залу, не погоджувалися на пропозицію залишити залу у зв’язку із закінченням судового засідання, внаслідок чого були викликані працівники правоохоронних органів.

Судді зазначають, що вказані події призвели до перешкоджання здійсненню апеляційного розгляду інших призначених до розгляду у вказаному залі суду проваджень. Крім того, було пошкоджено майно Київського апеляційного суду, зокрема меблі та технічні пристрої.

Слива Ю.М., Мельник В.В. та Фрич Т.В. вважають, що такі дії адвоката свідчать, що він використовував засоби та методи, які суперечать чинному законодавству, з метою дискредитації суду та здійснення на суддів незаконного впливу.

Зазначено, що ухвалою колегії суддів від 20 грудня 2019 року апеляційний розгляд було відкладено до 12:00 24 грудня 2019 року у зв’язку з неявкою прокурора та необхідністю вивчення матеріалів судового провадження.

24 грудня 2019 року за результатом розгляду апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою колегією суддів було проголошено резолютивну частину ухвали, якою оскаржувану ухвалу залишено без змін, апеляційну скаргу захисника — без задоволення.

Судді вказують, що після проголошення головуючим у справі вказаного рішення захисник також проявив нестриману та некоректну поведінку, нетактовно, образливо та принизливо висловлювався у нецензурній формі як щодо суддів, що постановили рішення, так і щодо прокурорів, які брали участь у судовому провадженні.

При цьому захисник у присутності учасників судового процесу, представників засобів масової інформації та вільних слухачів у грубій та нецензурній формі звертався до суддів, викрикував образливі висловлювання щодо суддів, прокурорів та експертів, а також публічно висловлювався, що «кожний суддя відповість за підозрювану», що, як вважають Слива Ю.М., Мельник В.В. та Фрич Т.В., є погрозою суддям у зв’язку з їхньою професійною діяльністю.

Також зазначено, що висловлювання адвоката того самого дня були розповсюджені у засобах масової інформації, інтернет-ресурсах та соціальних мережах.

Крім того, адвокат своїми діями здійснював підбурювання присутніх у залі вільних слухачів, які прийшли підтримати підозрювану, котрі в подальшому також почали висловлювати образи та погрози на адресу суддів та прокурорів.

Отже, прояв адвокатом неповаги до суддів, висловлення ним відвертих звинувачень, критика суддів перед представниками засобів масової інформації, погрози щодо притягнення до відповідальності та настання негативних наслідків у зв’язку із прийнятим рішенням колегією суддів розцінюється як здійснення тиску та спроб втручання в діяльність колегії суддів і здійснення правосуддя.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що 20 липня 2016 року автомобіль, за кермом якого перебував Павло Шеремет, вибухнув в центрі Києва.

Також ми писали, що поліція затримала головних фігурантів справи про вбивство журналіста. 

Додамо, що у справі Шеремета відкритим залишається питання, хто був замовником.