До того, як убити й спалити п’ятирічну Дашу на Житомирщині, рідні батьки сильно били її. Про це розповіла прийомна мама вбитої дівчинки Наталія Коберник, передає «Обозреватель».
Коли Даші було півтора роки, вона потрапила до лікарні зі страшними побоями. Звідти її забрали вже прийомні батьки.
Як з’ясувалося, дитина страждала вродженим правостороннім паралічем Ерба і диплегією верхніх кінцівок (підвид ДЦП). Коли Наталія з чоловіком взяли її в сім’ю, Даша навіть не могла сидіти. «Вона вся була синя, на ній не було живого місця. Її били батьки. Я дізналася про Дашу від начальника служби у справах дітей у Житомирі. Чиновниця сказала мені, що є дівчинка, якій зараз шукають прийомну сім’ю. Це було в травні 2015 року. Виявилося, ще в жовтні 2014-го Дашу забрали у батьків. Ті були п’яні. А дівчинка була так побита, що навіть не могла сидіти», — повідомила Коберник.
За словами прийомної мами, в свої півтора роки Даша важила всього сім кілограмів. Це була виснажена хвора дитина. «Ми відразу почали з нею працювати. Стали водити її до всіх фахівців, пройшли 12 курсів реабілітації. І досягли непоганого результату. Розробили Даші ручку, вона вже могла брати цією рукою предмети. У нашій сім’ї дитина росла в любові і турботі», — додала жінка.
Через півтора роки з’явилися родичі Даші. «Спочатку прийшла її рідна бабуся. Сказала, що хоче побачити внучку. Ми не перешкоджали. Бабуся розповіла, що її доньку (матір Даші) постійно бив співмешканець, знущався, ламав їй руки. Бив, і коли та була вагітна. До речі, тому Даринка й народилася з паралічем. У її матері було ще двоє дітей, але їх у неї забрали. Також жінку позбавили батьківських прав. Спочатку до нас приїхала тільки бабуся. Наступного разу вона привезла і доньку — маму Даші, а потім і її співмешканця», — додала Коберник.
За словами жінки, Даша боялася родичів. Водночас активісти допомогли батькам через суд повернути дитину.
«У нас Дашу забрали 12 квітня 2018 року. А вже в серпні ці нелюди, виявляється, її вбили. Останні дев’ять місяців ніхто не знав, де дівчинка і що з нею відбувається. Хоча соцслужби зобов’язані були це контролювати. В січні 2019 року несподівано з’ясувалося, що Дашу вже декілька місяців не бачив жоден соціальний працівник. Представники соцслужби з Овруцького району тричі приходили в цю сім’ю і жодного разу не бачили дитини. «Як це так? — питала я. — А якщо вони її вбили?!» «Наталіє Анатоліївно, що ви таке говорите, — відповідали мені соцпрацівники. — Хто міг її вбити?» — розповіла прийомна мати.
За її словами, історія з дитиною була тільки приводом для активістів. «Цим людям (або тим, хто за ними стоїть) потрібна наша земля. Місце, де ми зараз живемо, — для багатьох ласий шматочок. Тут хороша і дорога земля. Нам із чоловіком не раз натякали, що ми повинні звідси виселитися. А коли «активісти» після рішення суду прийшли забирати в нас дитину, то виламували в нашому будинку двері й вікна, кричали, щоб ми звідси забиралися. Звичайно, ми продовжували боротися за Даринку. У нас досі йдуть суди. От тільки самої Даші вже немає у живих», — сказала Наталія.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що в одному з сіл на Житомирщині батьки вбили свою маленьку доньку, яку відвоювали у прийомних батьків.