Після рішення Конституційного Суду щодо визнання неконституційною статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення юридична спільнота розійшлася в думках щодо подальшої долі кримінальних проваджень, відкритих по ст. 368-2 Кримінального кодексу. Деякі експерти вважають, що їх можна перекваліфікувати на інші статті, наприклад, відмивання доходів і ухилення від сплати податків.
Якими можуть бути подальші дії та чи означає визнання неконституційною цієї статті, що на всіх розслідуваннях буде поставлено хрест, «Судово-юридичній газеті» пояснив прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Кравець.
— Як відомо, часто корупційні статті розслідуються і розглядаються в суді «пакетом». Тобто, наприклад, одному і тому ж фігуранту можуть інкримінувати як ст. 368-2, так і ст. 366-1 КК. Як буде розслідуватись (розглядатись в судах) така справа? Чи будуть за якимось епізодами зніматись обвинувачення, а за іншими у справі буде продовжено розслідування/слухання у суді?
— Дійсно, підозрюваним/обвинуваченим часто інкримінувалась реальна сукупність злочинів, передбачених ст. 368-2 і 366-1 КК. Я б не став тут говорити про якусь «пакетність» — радше про те, що ці статті були об’єднані спільною метою і доповнювали одна іншу: внесення неправди в декларацію пояснювалось бажанням приховати майно, сумнівне походження якого неможливо пояснити законними доходами чиновника. Втім, не у всіх справах ці статті були «в парі» — усе залежало від конкретного предмету розслідування і зібраної у справі доказової бази.
Рішення Конституційного Суду не дозволяє продовжувати кримінальне переслідування за ст. 368-2 КК. Це прикро, але остаточно. Розслідуватись далі діяння, які більше не вважаються злочинами, не можуть. Обвинувачення, яке вже перебуває на розгляді в суді, підлягає корекції шляхом виключення незаконного збагачення з його обсягу. Втім, обставини вчинення інших кримінальних правопорушень у рамках цих же справ можуть спокійно далі досліджуватись як на слідстві, так і в суді.
— Який взагалі механізм закриття проваджень по ст. 368-2 КК?
— Закон не передбачає якогось спеціального механізму, тим більше, що наскільки мені відомо, це перший за час діяльності Конституційного Суду України випадок, коли неконституційним визнано положення кримінального закону про злочинність певного діяння. Тому механізм загальний, провадження закриватимуться у межах компетенції: так звані «фактові» справи, де підозрюваних ще не було — слідчими/детективами; справи, де вже повідомлено про підозру, але до суду їх ще не направлено — прокурорами; судові справи мають закриватись судом на підставі рішення прокурора про відмову від обвинувачення.
— Коли розпочнеться відповідна процедура?
— Вона уже розпочалась. Якихось конкретних строків вона не має. Зрозуміло, що у судових справах вона залежить від визначених дат судових засідань, у справах з підозрюваними — від строків досудового розслідування, але чітких дед-лайнів немає. Єдине, що вимагається у цій ситуації — строк прийняття процесуальних рішень має бути розумним.
— Чи не означає визнання неконституційною ст. 368-2 КК одночасно й закриття кримінальних проваджень по ст. 366-1 КК, адже вони певною мірою пересікаються?
— Якщо мається на увазі, чи означає автоматично, то відповідь: ні, не означає. Як ми уже говорили, ці статті КК не стільки пересікались, скільки взаємодоповнювали одна одну. У справах, де обидва злочини закріплювались єдиною доказовою базою, «декриміналізація» ст. 368-2 КК може серйозно ускладнити доказування злочину, передбаченого ст. 366-1 КК, але не зробить його апріорі неможливим. Усе залежить від конкретної справи і зібраних у цій доказів.
— Чи можлива у ситуації, що склалась, перекваліфікація ст. 368-2 КК на іншу статтю КК?
— Перекваліфікація, якщо ми говоримо у професійному розумінні, була б можлива, якби Кримінальний кодекс містив якесь загальне визначення «нетрудових доходів» (назвемо це так) як злочину, а незаконне збагачення чиновників було б просто його спеціальним складом. Але такого немає, ст. 368-2 КК завжди стояла особняком, і це відповідало логіці, закладеній у зміст незаконного збагачення Конвенцією ООН проти корупції: якщо чиновник надбав гроші або майно, які за жодних обставин не міг би собі дозволити за офіційну зарплату, цього достатньо для констатації факту злочину, і доказувати якесь конкретне отримання ним хабара, зловживання своєю посадою чи розкрадання (тобто «класичні» службові злочини) не потрібно.
Тому особисто я з подивом сприйняв той фонтан ідей, який зненацька вибухнув у професійній спільноті: мовляв, можна «втрачену» ст. 368-2 перекваліфікувати і на 366-1, і на 209-у, і на 212-у статті КК. Тим більше, що дві останні (відмивання доходів і ухилення від сплати податків) взагалі-то стосуються злочинів у сфері господарської, а не службової діяльності.
Втім, не виключаю, що мало місце банально невдале вжиття терміну «перекваліфікація». Напевне, мається на увазі, що слідчі органи не позбавлені повноважень на підставі зібраних під час досудового розслідування за ст. 368-2 КК допустимих доказів внести до ЄРДР відомості про інші можливі кримінальні правопорушення — звісно, за наявності для того підстав і якщо цього не зроблено раніше — і продовжити розслідування за цими фактами. З такою позицією я погоджуюсь, але перекваліфікацією в її класичному розумінні це не вважатиметься, рішення про закриття таких проваджень в частині ст. 368-2 КК все одно мають бути прийняті.
Заступник керівника прокуратури Володимир Кривенко та прокурор Віталій Кравець розповіли SUD.UA, як прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури оцінюють рівень своєї незалежності.