Чи дозволять депутати прослуховувати кандидатів у президенти

26 лютого 2019 року Верховна Рада України включила до порядку денного пленарного засідання розгляд у першому читанні законопроекту №8270 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства».

У пояснювальній записці йдеться про те, що МВС розробило даний проект у зв’язку з тим, що під час політичних виборів окремі сили намагаються знайти нові шляхи для спотворення народного волевиявлення. Цим і обумовлена необхідність підвищення вимог до механізму юридичної відповідальності за порушення виборчого законодавства.

Деякі експерти вважають, що норми законопроекту фактично легалізують стеження за кандидатами під час політичних перегонів, що може бути підгрунтям для зловживань правоохоронних органів.

Підставою так вважати є стаття 160 Кримінального кодексу України, де у новій редакції передбачаються більш жорсткі санкції.

“Стаття 160. Підкуп кандидата, який балотується на виборах, виборця, учасника референдуму

1. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання кандидатом, який балотується на виборах, виборцем, учасником референдуму для себе чи третьої особи неправомірної вигоди за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права вільно обирати та бути обраним чи права брати участь у референдумі (відмова від участі в голосуванні, голосування на виборчій дільниці або дільниці референдуму більше одного разу, голосування за окремого кандидата, який балотується на виборах, кандидатів від політичної партії, місцевої організації політичної партії або відмова від такого голосування, передача виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі іншій особі, балотування або відмова від балотування на виборах) незалежно від фактичного волевиявлення особи, результатів голосування, реєстрації, відмови в реєстрації або скасування рішення про реєстрацію кандидата, який балотується на виборах, карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Пропозиція або надання виборцю чи учаснику референдуму, кандидату, який балотується на виборах, неправомірної вигоди за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права чи права на участь у референдумі,
карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років.

3. Пропозиція або надання виборцям, учасникам референдуму, юридичним особам (підприємствам, установам, організаціям незалежно від їх підпорядкування та форми власності) неправомірної вигоди, що супроводжується передвиборною агітацією, згадуванням чи використанням партійної символіки, імені або зображення кандидата, який балотується на виборах, або агітацією референдуму, карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі від двох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років.

4. Дії, передбачені частиною другою або третьою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб або головою, заступником голови, секретарем, іншим членом виборчої комісії або комісії референдуму, членом ініціативної групи референдуму, кандидатом, який балотується на виборах, або його довіреною особою, іншою особою на прохання кандидата або за дорученням кандидата або політичної партії, яка його висунула, представником політичної партії чи місцевої організації політичної партії у виборчій комісії чи комісії референдуму, уповноваженою особою політичної партії чи місцевої організації політичної партії, а також офіційним спостерігачем, караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років».

Як бачимо, за підкуп виборців у ч.2 пропонується збільшити максимальну відповідальність у вигляді позбавлення волі з нинішніх 3 років до 6 років, а у ч.3 — з 4 до 6 років. Це автоматично переносить дане правопорушення у розряд тяжких злочинів. Адже тяжкими є злочини, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад 5, але не більше 10 років. Хоча ч. 4 даної статті і раніше передбачала до 7 років позбавлення волі.

А те, що злочин стає тяжким, передбачає проведення негласних слідчих дій у таких кримінальних провадженнях.

Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному проваджені методами проведення негласних слідчих (розшукових) дій визначає сукупність організаційних, практичних прийомів, у тому числі із застосуванням технічних засобів, які дозволяють у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, отримати інформацію про злочин або особу, яка його вчинила, без її відома.

Згідно з Інструкцією, прикладами негласних слідчих дій, які проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів, можуть бути:

- аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК України);
- накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 КПК);
- огляд і виїмка кореспонденції (ст.262 КПК);
- зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (включає контроль телефонних розмов) (ст.263 КПК);
- зняття інформації з електронних інформаційних систем без відома її власника, володільця або утримувача (ст. 264 КПК);
- обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК);
- спостереження за особою в публічно доступних місцях (ст.269 КПК).

Тож у випадку прийняття цього Закону, до будь-кого з кандидатів на виборах чи їх представників зможуть застосовуватись такі заходи.

Під час пленарного засідання 26 лютого народні обранці не дійшли до розгляду цього законопроекту. У зв’язку з тим, що дві фракції вимагали оголосити перерву для проведення консультацій, головуючий достроково закрив вечірнє засідання.