Навіщо необхідне Національне агентство забезпечення якості вищої освіти

Іван Шемелинець,
кандидат юридичних наук, доцент,
керівник експертної групи з правової освіти Директорату з прав людини,
доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України

Законом України «Про вищу освіту» регламентовано необхідність побудови в закладах вищої освіти системи забезпечення якості вищої освіти, що має сприяти підвищенню рівня підготовки студентів.

У 2018 році при вступі на магістратуру з права внаслідок встановлення низьких порогових балів більше 30 відсотків випускників бакалаврату відсіялися за результатами конкурсу.  Низький рівень знань випускників юридичних факультетів констатується також у дослідженні, що було проведене Міністерством юстиції України та презентоване 12 жовтня 2018 року.

Однією з причин такого стану юридичної освіти є те, що в закладах вищої освіти відсутні або працюють неефективно системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти, а проведення підсумкових державних іспитів часто зведене до напівформальної процедури. Є проблеми і у системі зовнішнього забезпечення якості, оскільки визначені у Законі України «Про вищу освіту» елементи такої системи працюють поки не зовсім якісно.

Система внутрішнього забезпечення якості юридичної освіти

Багато закладів вищої освіти сьогодні не мають ефективних структурних підрозділів, про що свідчить дослідження, проведене Міжнародним фондом досліджень освітньої політики. Зокрема, у ньому констатується формальне створення внутрішніх систем управління якістю освіти практично в усіх закладах, причому це є швидше результатом зовнішнього тиску, ніж внутрішнньою потребою закладів.

Моніторинг систем внутрішнього забезпечення якості вищої юридичної освіти на факультеті адвокатури Національного університету «Одеська юридична академія»,  Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Чернівецького університету імені Ю. Федьковича та Львівського національного університету імені Івана Франка, показав, що системи внутрішнього забезпечення якості юридичної освіти у цих закладах також потребують певного вдосконалення.

Проте створення центрів забезпечення якості юридичної освіти як окремого структурного підрозділу чи напряму в межах підрозділу загальноуніверситетського має стати одним із основних завдань закладів освіти, направленого на підвищення якості підготовки правників.

Експерти директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України у складі робочої групи долучилися до розробки Положення про центр забезпечення якості юридичної освіти, в якому визначається, що такий центр створюється шляхом формування ефективної структури управління і координування якості освітніх послуг в ЗВО через розвиток людського капіталу, інтелектуального лідерства, технологічних досягнень на засадах прагнення досконалості, відкритості, змагальності та забезпечення принципу академічної доброчесності

Для створення та функціонування центрів забезпечення якості вищої освіти може бути корисний досвід в Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Система зовнішнього забезпечення якості вищої юридичної освіти та діяльність НАЗЯВО

Національне агентство забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) ще поки повноцінно не запрацювало, хоча зараз триває активна фаза організації його діяльності. На жаль, новостворене агентство потрапило під шалений інформаційний тиск з боку окремих спільнот, незадоволених результатами конкурсу. Проте сподіваємось, що НАЗЯВО, незважаючи ні на що, буде працювати ефективно і зможе забезпечити функціонування окремих елементів системи забезпечення якості вищої юридичної освіти: акредитацію освітніх програм на їх відповідність встановленим стандартам, інституційну акредитацію, акредитацію незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти. Для цього мають бути сформовані вимоги до системи забезпечення якості вищої освіти, розроблені положення про акредитацію освітніх програм та здійснений аналіз якості освітньої діяльності закладів вищої освіти.

Актуальним є також питання ліцензування освітньої діяльності у сфері права. Прийняті у травні 2018 року ліцензійні вимоги, напевне, найближчим часом можуть бути переглянуті. Міністерство освіти і науки нещодавно оприлюднило проект Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про вищу освіту" (щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти)», в якому в тому числі пропонується перегляд системи ліцензування освітньої діяльності та посилення вимог за освітніми програмами, що передбачають присвоєння кваліфікацій за професіями, для яких запроваджене додаткове регулювання. Крім того, пропонується встановити, що для спеціальностей, необхідних для доступу до професій, для яких запроваджене додаткове регулювання, атестація включає єдиний державний кваліфікаційний іспит на початковому рівні (короткому циклі), першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти в порядку, визначеному Кабінетом міністрів України.

У подальшому, можливо, мають бути запровадженні більш серйозні вимоги до закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку за спеціальністю «Право», про що ми зазначали раніше.

Важливими елементами системи забезпечення якості вищої освіти мають стати затверджені освітні стандарти. Нещодавно вдалось затвердити Стандарт першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю «Право», а на черзі прийняття освітнього стандарту магістерського рівня за спеціальністю 081 «Право», а також стандарти за спеціальністю 293 «Міжнародне право».

Ще раз про єдиний державний кваліфікаційний іспит

Якісний контроль за рівнем знань має бути забезпечений шляхом запровадження державного незалежного іспиту, за результатами якого прийматиметься рішення про отримання документа про вищу юридичну освіту.

Закон України «Про  вищу освіту» передбачає, що атестація осіб, які здобувають ступінь магістра, може здійснюватися у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом міністрів України. У червні 2018 року Міністерство освіти і науки оприлюднило проект Порядку атестації осіб, які здобувають ступінь магістра, у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту, за яким єдиний державний кваліфікаційний іспит – це стандартизований спосіб діагностики рівня професійної компетентності фахівця та/або готовності випускника до провадження професійної діяльності, яким встановлюється відповідність якості підготовки фахівців стандарту вищої освіти та їх спроможність виконати вимоги стандарту вищої освіти.

Проектом також передбачено, що порядок, умови та строки розробки та проведення ЄДКІ та критерії оцінювання результатів затверджуються Міністерством освіти і науки України та / або іншим державним органом, до сфери управління якого відносяться заклади вищої освіти. Яким буде механізм його проведення, на жаль, поки не відомо.

В цьому контексті може бути корисним досвід із запровадження ЄДКІ для здобувачів ступеня вищої освіти за спеціальностями галузі знань «Охорона здоров’я», який закріплений постановою КМУ від 28 березня 2018 року №334. ЄДКІ складається з таких компонентів: інтегрований тестовий іспит “КРОК”; об’єктивний структурований практичний (клінічний) іспит; міжнародний іспит з основ медицини; іспит з англійської мови професійного спрямування. Напевно, що для юридичної освіти таке проведення ЄДКІ можливе лише у випадку запровадження наскрізної магістратури.

Окремим підтвердженням необхідності впровадження єдиного державного кваліфікаційного іспиту є результати опитування, проведені за сприяння проекту USAID «Нове правосуддя». Зокрема, 67% професійних юристів — учасників судових проваджень, що не є суддями або працівниками апарату суду безумовно погоджуються з необхідністю його запровадження на виході з магістратури, а 64% підтримують його впровадження після бакалаврату.

Варіант проведення іспиту було уже запропоновано. Проектом ЗУ «Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії» №7147 передбачається детальний механізм проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту, зокрема стосовно статусу Державної правничої екзаменаційної комісії, формування її складу, порядку оскарження результатів тощо. Можливо, ці норми могли б стати основою порядку проведення ЄДКІ в майбутньому.

Перспективи

Національне агентство забезпечення якості вищої освіти має якнайшвидше запрацювати, що дозволить актуалізувати роботу з акредитації освітніх програм з права, інституційної акредитації закладів вищої освіти, акредитації незалежних установ оцінювання та забезпечення якості юридичної освіти. І в цьому процесі не повинні створюватися жодні штучні перешкоди.

Запровадження єдиного державного кваліфікаційного іспиту на виході з магістратури необхідне як підтвердження рівня здобутих знань, вмінь та навичок і прийняття на цій підставі рішення про видачу документа про освіту. Звичайно, над механізмом його проведення необхідно ще працювати і в цьому процесі може бути корисним міжнародний досвід, зокрема проведення таких іспитів у Німеччині.

Поки не розвинена система незалежного оцінювання освітніх програм, результатів навчання та/або закладів вищої освіти (їхніх структурних підрозділів) через створення незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти. Ефективне функціонування таких установ має сприяти підвищенню якості юридичної освіти. В цьому процесі мають враховуватися стандарти та рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти,  методичні рекомендації щодо побудови інституційної структури внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти, а також інші інформативні матеріали.

Є велике сподівання, що системи забезпечення якості юридичної освіти ефективно працюватимуть. Заклади вищої освіти мають бути зацікавлені у побудові своїх внутрішніх систем забезпечення якості вищої юридичної освіти через посилення вимог до змісту освітніх програм, покращення викладання, посилення практичної складової в освітньому процесі та якісного фахового контролю за рівнем знань випускників.