Можно ли одно предложение вырывать из контекста при опровержении информации: что определил Верховный Суд

Решая вопрос о признании недостоверной информации в виде одного предложения в публикации и опровержении его, суд должен оценить содержание и направленность всей публикации (ее контекст). Не следует одно предложение «вырывать» из контекста всей публикации при его опровержении. Об этом сообщает Верховный Суд.

Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі за позовом про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов’язання спростувати інформацію, відшкодування моральної шкоди.

Позивач вказував, що народний депутат України в інтерв’ю телеканалу висловив щодо нього недостовірну інформацію, яка порочить його честь, гідність та ділову репутацію. Ця інформація була поширена у відео та статтях в інтернеті. Відповідачами у спорі були визначені автор висловлювань і телерадіоорганізація, яка забезпечила трансляцію відповідної програми.

Суд першої інстанції задовольнив позов. Апеляційний суд змінив це рішення, вказав, що не всі твердження можуть бути предметом порушення честі, гідності та ділової репутації особи. Апеляційний суд визнав, що лише одне висловлювання є недостовірним і таким, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача, а тому підлягає спростуванню, оскільки містить як твердження про конкретну обставину, так і негативний характер висловлювання, достовірність якого потребувала б доведення в ході розгляду справи.

КЦС ВС скасував попередні судові рішення в оскаржуваній частині, відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Верховний Суд вказав про помилковість такого висновку судів, оскільки фактично суд зобов’язав відповідача спростувати інформацію щодо інших осіб, про яких по суті йдеться у контексті всієї публікації, тобто осіб, які не є учасниками цієї справи та які не зверталися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Визнавши частину висловлювання відповідача оціночними судженнями, а іншу – фактичними твердженнями, апеляційний суд не врахував дійсний зміст висловлювання в цілому, його контекст, направленість загалом.

У своїх заявах по суті відповідач неодноразово звертав увагу судів на вказані обставини, проте судами не надано належної правової оцінки його доводам. До того ж відповідач зауважував, що оспорювані позивачем висловлювання вирвані з контексту всієї публікації, вони є виключно критикою діяльності, оцінкою дій інших публічних осіб і не стосувалися позивача.

Верховний Суд погодився з такими доводами касаційної скарги, оскільки, визнаючи недостовірною інформацію у вигляді одного речення та спростовуючи її, суд не звернув уваги на те, що суд повинен урахувати, оцінити зміст і направленість усієї публікації (її контекст). Тому не слід одне речення «виривати» з контексту всієї публікації при його спростуванні.

Суд касаційної інстанції зазначив, що речення, в якому міститься визнана апеляційним судом недостовірною інформація, не містить жодних фактичних даних щодо дій позивача, способу, методу вчинення неправомірних дій. Так, використання слів «какого-то» і «деребан» свідчить про те, що автор інформації висловлює свою думку, щоб звернути увагу на питання, яке має суспільний інтерес, а не констатує факт.

Колегія суддів акцентувала й на тому, що публічний статус позивача та суспільний інтерес щодо нього при виконанні ним своїх обов’язків свідчить про ширші межі допустимої критики стосовно нього.

Постанова Верховного Суду від 15 травня 2024 року у справі № 757/17241/21-ц (провадження № 61-16303св23).

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.