Приговором местного суда, оставленным без изменения судом апелляционной инстанции, действия лица, которое в период с июля по сентябрь 2022 года согласилось на предложение военных рф и добровольно занимало должность водителя дежурной части в «народной милиции» и исполняло обязанности по перевозке и доставке полицейских указанного незаконного органа по необходимым адресам, а также ремонту и уходу за служебным автомобилем, были квалифицированы по ч. 7 ст. 111-1 УК Украины.
Осужденному назначено наказание в виде лишения свободы сроком 12 лет с лишением права занимать должности в правоохранительных органах сроком 12 лет и с конфискацией всего имущества, которое является его собственностью.
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 633/195/17 (провадження № 13-39кс23) щодо тлумачення терміна «працівник правоохоронного органу», вказував, що посада, яку він займав у створеному окупаційною владою органі, не належить до правоохоронних чи правозастосовних. Вважав, що його дії, які виразились у добровільному занятті посади водія, що передбачала управління майном у вигляді транспортних засобів, а також списання паливно-мастильних матеріалів, слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Оцінюючи зазначені доводи касаційної скарги, ККС ВС зауважив, що в нормативній конструкції ч. 7 ст. 111-1 КК України термін «працівник правоохоронного органу» не використовується, а отже посилання на зазначене рішення ВП ВС у цій справі є нерелевантним.
Кримінальна відповідальність за дії, передбачені ч. 7 ст. 111-1 КК України, настає в разі добровільного зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільної участі громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи в разі надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України.
Тому дії засудженого, який перебував на посаді водія незаконно створеного на окупованій території правоохоронного органу й забезпечував його функціонування, правильно кваліфіковані за ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Ознайомитись з постановою ККС ВС від 22 січня 2024 року у справі № 953/406/23 (провадження № 51-4961км23) можна за посиланням.
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.