БП ВС определила правовые последствия уступки права требования, которое прекратилось

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що недійсність вимоги не зумовлює недійсність відповідного договору, за яким була передана така вимога, а має наслідком відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором, врегульовану положеннями ЦК України. У таких випадках передання недійсної вимоги за правовою природою є невиконанням чи неналежним виконанням договору, за яким було відчужено недійсну вимогу.

Договір про відступлення права вимоги може бути визнаний недійсним у разі наявності відповідної правової підстави. Наприклад, якщо такий договір укладено під впливом помилки (ч. 1 ст. 229 ЦК України), обману (ч. 1 ст. 230 ЦК України), насильства (ч. 1 ст. 231 ЦК України) тощо.

У цій справі фінансова компанія (позивач) звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства (відповідач) про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним і застосування наслідків недійсності правочину. Позов мотивовано тим, що за вказаним договором відповідач відступив право вимоги позивачеві за зобов’язанням, яке припинилося (внаслідок його виконання) на момент укладення договору, що суперечить положенням ст. 514 ЦК України та є підставою для визнання такого договору недійсним з огляду на приписи ст. 215 цього Кодексу. Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив повністю. Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ВП ВС з висновками судів попередніх інстанцій не погодилася, вказавши, що той факт, що первісний кредитор передає новому кредитору вимогу, яка припинилася, є підставою для відповідальності первісного кредитора перед новим кредитором, а не підставою недійсності відповідного договору, за яким була передана така вимога. Так само зміна розміру заборгованості за кредитним договором не впливає на дійсність / недійсність договору, за яким була передана вимога за відповідним кредитним договором.

Оскаржуваний договір про відступлення права вимоги містить усі ознаки договору купівлі-продажу права вимоги, тому до цього договору повинні застосовуватися положення законодавства щодо договорів купівлі-продажу.

З огляду на викладене ВП ВС дійшла висновку, що якщо предмета права вимоги (боргу) не було на момент його передання позивачеві, то останній має право на підставі ч. 1 ст. 665 ЦК України відмовитися від договору купівлі-продажу в односторонньому порядку та вимагати повернення грошових коштів.

Водночас у цій справі немає підстав для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги та застосування наслідків недійсності цього договору.

Ознайомитись з постановою ВП ВС від 8 серпня 2023 року у справі № 910/19199/21 можна за посиланням. 

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.